Василь Петрович продав нам свою дачу, але не минуло й тижня, як він раптом повернувся і почав творити розуму непідвласне

Advertisements

Коли батьки вирішили продати свою дачу, Тетяна видихнула з полегшенням. Вона давно вмовляла батьків продати господарство та перебратися жити ближче. Батьки вже літні стали, самі доглядати сад не могли, тому потребували допомоги. Таня була надто зайнята дитиною, а чоловік постійно пропадав на роботі, допомагати не було кому. Дачу батьки продали, купили квартирку у місті. Ось минуло кілька років, Таня з чоловіком засумували за життям на природі.

Дитина вже підросла, робота Івана теж стала простішою. Гроші в сім’ї були, тож трохи порадившись, було вирішено придбати дачу. Ми багато різних варіантів перебрали, але зупинилися на будиночку Василя Петровича. Він жив сам і вирішив перебратися до міста. Ми придбали будинок і ділянку, вони нас повністю влаштували, і почали потихеньку наводити лад. Ми не планували тримати господарство, хотіли просто створити зону відпочинку, тож усі грядки прибрали, хотіли замість них зробити газон.

Advertisements

Буквально за тиждень нас відвідав колишній власник і почав висловлювати претензії через зіпсовані грядки. -Ці грядки ми з дружиною копали, їх не можна було чіпати! -Але це наша територія тепер, можемо на ній робити все, що нам заманеться. Василь Петрович категорично не згоден. Щоб позбутися його, нам довелося спорудити великий паркан із серйозним замком.

Advertisements