Мені пощастило, у мене в школі був класним керівником дуже гарний вчитель. Часто у старших класах охоче спілкувався з ним на теми, що мене тоді хвилювали. Якось запитав його, яким має бути чоловік? У моїй підлітковій уяві виринали різні образи — м’язистий, сильний, розумний, здоровий, шляхетний. Мій вчитель своєю відповіддю вплинув на моє подальше життя. «Чоловік має бути добрим. Доброта керує усіма його вчинками. Завдяки доброті чоловік, зіткнувшись із несправедливістю, виявить власну відвагу.
Адже добрим може бути лише сильний чоловік. Слабок виявляє свою агресивність. Сильним чоловіком керує шляхетність. Чоловік має працювати над примноженням сили як фізичної, і духовної. Така риса зробить його незалежним та поблажливим до слабких. Поблажливим до слабкості інших, до їхньої недосконалості, до їхніх огріхів. Це не означає, що він дивитиметься на них зверхньо, а з розумінням, з прийняттям їхньої немочі. Часто рідні сва ряться між собою.
Звісно, кожен сkандал — це погано. Однак це люди роблять так не тому, що погані, а тому, що безсилі вплинути на певну ситуацію, на перебіг певних подій. І крик виривається від безсилля. Чоловік, який з дитинства живив у собі доброту і силу, стає гідною опорою для своєї сім’ї, для людей похилого віку, для суспільства в цілому. Його слова врізалися в мою пам’ять і стали призмою, крізь яку я завжди оцінюю себе та свою поведінку у певних ситуаціях.