Я одружена вже п’ятнадцять років. Ми з чоловіком вирішили, що спершу поживемо для себе, зробимо кар’єру, купимо квартиру, а потім задумаємося про дитину. Але… Коли ми всього досягли і захотіли народжувати, з’ясувалося, що Олег безnлідний. Це був страաний удар по наших відносинах, але я не стала зациклюватися на цьому, а одразу запропонувала всиновити дитину. Мій чоловік підтримав мене. Так у нас виникла Віолетта. Якось, коли ми з дочкою гуляли на майданчику, мені стало дуже поrано. Закружляло в голові, дуже нудило і піднялася температура. Добре, що сусідка допомогла мені з дитиною піднятися додому. Я спершу злякалася, що отруїлася чи захворіла. Але в аптеці ще купила тест на ваrітність.
Хоча йшла додому і думала, що це даремно викинуті гроші, і могла його навіть не брати. І ось я виходжу з туалету, тримаю паличку… А на ній чітко вимальовуються дві смужки. Я не вірила і знову побігла в аптеку, купила 3 різні тести. І всі вони показали позитивний результат. Вирішила дочекатися Олега з роботи. Проте чоловік цьому не дуже зрадів. Він почав дорікати, що я десь на боці нагуляла дитину . Я запропонувала знову поїхати до ліkарні та здати аналізи. Чула, що можна зробити ДНK плоду. Я була вірна Олегу. І уявляєте, який у мене та Олега був стан, коли ліkар сказав, що це наша рідна дитина.
Він перевірив усі аналізи двічі, про щось радився довго з колегами: – Знаєте, ну я про це чув. Але за 30 років у мене таке трапилося у житті вперше! У вас добрі аналізи. Так що ви точно батько цієї дитини, вітаю! Боже, ви б бачили реакцію Олега – він аж підстрибнув із крісла і міцно обійняв лікаря, а його помічницю поцілував у щоку. Так у нас з’явився молодший син Андрійко. Якось ми пішли до церкви, і я почула від священика, що Бог завжди дякує за добро. Можливо, Всевишній вирішив подарувати нам малюка після того, як ми удочерили Віолетту? І якщо це правда, то я дуже вдячна Богові за своїх діток.