Чоловік поkинув мене та двох дітей та переїхав до іншої. Звичайно, його не цікавили дочки, тому я залишилася сама виховувати їх. Щиро зізнаюся, це було досить складно. Дочки хотіли гарно одягатись і отримувати в подарунок новий телефон у міру дорослішання, але я не могла дозволити собі таку розкіш. Мама підтримувала мене, дбала про дітей. Я багато працювала і похвалитися хорошим здоров’ям та витривалістю не можу. Але я усвідомлювала свої цілі та докладала всіх зусиль, щоб відкладати гроші на освіту своїх дочок. Проте все склалося не так, як очікувалося…
Спочатку захво ріла мати. Вона боролася до кінця. За ліkування я платила із усього бюджету. Щоб тільки моя найближча людина могла жити, я була готова зняти з себе останній одяг. Нічого не допомогло… Я втратила уявлення про те, як функціонувати без неї. Вона була моїм єдиним джерелом втіхи та підтримки. Як би я не була пригнічена, знала, що маю взяти себе в руки заради доньок. Я поїхала до Італії. Продовжувала збирати гроші. На той час дівчатка нещодавно вступили до коледжу, тому потрібні були гроші, щоб оплатити їхнє навчання. Хто б міг подумати, що через рік моя молодша дочка зробить мені такий сюрприз?
– Я виходжу заміж, мамо! – Що? Тобі ж лише 19 років! А як щодо освіти? – Яке навчання? Я була розчарована цією новиною. Потім з’ясувалося, що свекруха дочки та зять – законні власники моєї квартири . Дочка дзвонила, але нічого не сказала, а перепланування вже розпочалося. – Ви, я бачу, щойно повернулися з роботи. Тому живіть щасливо і купіть квартиру для себе та старшої дочки. А в цій житимуть мій син і ваша молодша дочка. Така зарозумілість була вищою за мої сили. Я позбулася свахи і не шкодую про це. Дочка їм сказала, що раз вона вийшла заміж, то чоловік повинен її утримувати. І іншого варіанта немає!