Марина з Андрієм у шлюбі 3 роки. Нещодавно купили квартиру, запланували зробити ремонт. А ще кілька місяців тому Марині у спадок дістався будинок у селі з гарним садком від бабусі. Галина Федорівна дуже любила свою єдину онуку. Село знаходиться недалеко від райцентру, тож жінка планувала його продати за добрі гроші. Навіть покупці вже знайшлися. Ну а за гроші зробити розкішний ремонт у квартирі. Якось увечері, коли Андрій і Марина гостювали у його батьків, молода жінка похвалилася, що успадкувала дачу, і що її продасть. І вони з Андрієм нарешті почнуть робити ремонт. – Не можу дочекатися того дня, коли ми переїдемо з нашої орендованої квартири до своєї.
Через кілька днів Андрій повернувся від батьків та попросив Марину, щоб вона віддала свою дачу його батькам. Вони все життя мріяли доглядати сад і вирощувати овочі та фрукти. Садити невеликий город. І розвести розкіш клумбу з трояндами. – Як же наш ремонт? Тих грошей, які ми зібрали, нам не вистачить. – Батьки відклали деякі гроші, тож зможуть їх нам віддати, – сказав Андрій. Гроші батьки віддали, їх було дуже мало. Марина була змушена відмовити потенційним покупцям. Марина вирішила не переписувати будинок на батьків Андрія поки що. Але дозволила їм переїхати туди жити. Обидва пенсіонери на свіжому повітрі почувалися краще, ніж у квартирі. Минув майже рік.
Коли Марина приїхала до них у будинок, то побачила, що батьки Андрія зовсім не справляються. Весь двір заріс бур’яном, який треба косити, а городу там зовсім нема. Паркан нахилився. Будинок вже не в тому стані, в якому дістався Марині у спадок. Ремонт у квартирі теж не зроблено. Увечері Марина сказала чоловікові, що хоче виставити будинок на продаж, поки зовсім не пізно, і завершити нарешті ремонт. На що Андрій дуже розлютився. – Подарунки не можна забирати назад! Ти скнара і погана людина! – Сказав чоловік, зібрав речі і поїхав до батьків. На дзвінки не відповідає. Тепер Марина не знає, що робити?