– Що ви від мене вимагаєте? Хіба я укладав шлюбний договір? Ти і дитина – це не те, що мені потрібне! Напевно, заваrітніла від іншого, а тепер ти хочеш звалити його на мене – сказав Мишко. Вона запитувала себе, як її коханий став таким чудовиськом. Він же освідчувався в коханні, тримав у своїх обіймах, а тепер дивно поводився. Маргарита, якій на той час було вже 36 років, вирішила стати матір’ю, незважаючи на всі перешкоди. У неї ніколи не буде можливості випробувати справжнє жіноче щастя, але вона зможе насолодитися материнством. Вона народила дівчинку, щасливу та здорову і чудово дбала про неї. Але їй явно не вистачало материнського інстинкту.
У житті Маргарити з’явився хлопець, коли дитині було 8 років. Вона не звертала уваги на осуд, оскільки розуміла, що це її остання можливість пізнати кохання та жіноче щастя. Андрій виявився майстром на всі руки. Він також добре ставився до доньки. Всі діти на хуторі мріяли про такі гойдалки, які він встановив для своєї падчерки. А мати стала ближчою до неї. Вона могла обійняти дочку та поцілувати її в щоку. Все йшло за планом. Він не соромився свого положення. Сніданок та обід доньці готував чоловік, бо рано-вранці він йшов на роботу. Забирав її зі школи, допомагав їй робити уроки. Він брав дівчинку на рибалку та вчив її терпінню.
На день народження Маша отримала від вітчима справжній велосипед. Скільки радості було в неї! Якось дівчинка крізь сльози сказала: -Тату, дякую тобі за все. Після цих слів він теж почав nлакати. Минали роки. Дівчинка виросла і переїхала до міста, щоб навчатися в університеті. Він давав їй таку підтримку, яку вона ніколи не отримувала від мами. Він складав із нею іспити. Щовихідних привозив їй нові продукти. Возив її на весілля. У пологовому відділенні він уперше взяв на руки свого онука. Він наглядав за ним і привів його до дитячого садка. Після цього він зник – назавжди. Дівчина розмовляла з ним, принесла квіти його моrилу: – Привіт, тату. Ти був найкращим у світі. Я завжди буду пам’ятати тебе!