Моя дочка погодилася, коли я запитала, чи можу я тимчасово переїхати до неї на час ремонту. Але я не змогла залишитися з ними навіть на кілька днів, тому зібрала речі і повернулася в свою квартиру. Я ніколи не сварилася зі своїм чоловіком. Він ніколи не вказував мені, що я повинна робити по дому, ми приймали всі сімейні рішення разом. Склали розклад, за яким кожен виконував свою роботу по дому, і ніколи не виникало ніяких kонфліктів. Діти часто імітують поведінку своїх батьків. Це дало мені підставу вважати, що наша дочка і її чоловік будуть також мирно співіснувати. Спочатку її чоловік здався мені непривабливим, я не хотіла, щоб дочка з ним жила і створювала сім’ю, але він щиро подобався їй.
Я прийняла усвідомлене рішення не турбувати дочку, оскільки, врешті-решт, вона була вільна у виборі, з ким хоче жити. Після весілля вони швидко взяли іпотечний кредит на скромну квартиру, і я прийняла рішення допомогти їм матеріально, оскільки вони не хотіли витрачати багато грошей на житло. Моя дочка не мала жодних претензій, і їхні стосунки, здавалося, були без проблем. Вони ні про що не турбувалися і довгий час платили іпотеку завдяки заощадженням Дмитра, і я навіть почала шкодувати про своє перше негативне враження про зятя. Після відходу чоловіка я замкнулася в собі, навіть з дочкою у мене в той момент не було бажання підтримувати зв’язок. Розповівши доньці про свої плани тимчасово переїхати в її квартиру, я почала ремонт.
Вона не була проти, а Дмитро був навіть радий цьому. Мені виділили кімнату, але якби я знала, я б навіть не думала про те, щоб переїхати до них на час. Вони не мили тарілки і купували нові, якщо старі ставали брудними. У деяких місцях бродили таргани, а кімната миттєво покривалася пилом, якщо я робила різкі рухи. Там було просто важко дихати. – Чи не здається вам, що давно пора зробити прибирання в будинку? Нічого не відповівши, зять лише подивився на мене і пішов у свою кімнату. Щоб хоч якось скрасити своє перебування там, мені довелося самій забиратися на кухні. Дочка миттєво зайшла на кухню, оскільки вона явно давно не бачила її такою чистою.
Потім вона відразу ж почала щось готувати, і я спостерігала таку поведінку вже кілька днів. Пізніше, коли Дмитро йшов на роботу, я почула, як зять лая вся на мою дочку в іншій кімнаті. У нього було переконання, що раз є дві жінки, то тільки вони повинні забиратися. Оскільки я не могла терпіти такого ставлення до себе, я не могла зрозуміти, як моя дочка може жити з такою людиною. Я подала би на розлу чення якомога швидше. Вважала, що таких людей можна уникати, але моя дочка навіть робить спроби знайти з ним спільну мову, щоб не турбувати його без потреби. Через кілька днів я зрозуміла, що жити в таких умовах неможливо і повернулася в свою квартиру. Думаю, я б сама змусила свого зятя розлучитися з нашою дочкою, якби мій чоловік був ще живий.