Я працюю з підліткового віку. Гі ркий досвід моєї сім’ї навчив мене, що завжди добре мати накопичені гроші про всяк випадок. Коли мені було 14, батько нас покинув без копійки. Він вигнав мене та маму з квартири, щоб привести туди кох анку. У мами батьків не було в живих, їй не було куди йти. Вона не мала ні професії, ні освіти. Добре, що поряд була мамина подруга тітка Оля, яка нам дала притулок на кілька місяців і допомогла мамі знайти роботу. Мама почала підробляти прибиральницею, і у нас з’явилася можливість винаймати кімнату в комунальній квартирі. Жили ми дуже погано, і я у 16 змушена влаштуватися на роботу.
Такий життєвий досвід став дуже повчальним для мене, я вирішила для себе, що завжди матиму фінансову захисну подушку, почала відкладати. Нині мені вже 30, на щастя, все налагодилося. У мене є чоловік, дитина та гарна робота. За багато років у мене накопичилася чимала сума. Чоловік про неї не знав, але нещодавно про неї промовилася моя мама. Тепер Єгор вимагає, щоб ці гроші я вклала до загального, сімейного бюджету, навіть загрожує розлученням. Я з його вимогами категорично не погоджуюся.