Батьки Христини, вийшовши на пенсію, придбали будиночок на півдні, здали свою квартиру і переїхали туди жити. Кілька разів на рік мати Христини приїжджає до столиці з орендних справ і відвідує дочку. Цього разу її приїзд співпав із народженням онуки. Дівчинка у Христини наро дилася здорова та безпроблемна. Їсть і спить. Жодних турбот не завдає. Новоспечена матуся вирішила, що обов’язково годуватиме дочку грудьми. Порадилася з іншими матусями, які мають досвід у таких справах. – Ти головне забий на побут та господарство. Лежи собі і годуй частіше дочку. З такими рекомендаціями зрозуміло, що приїзд матері дуже порадував Христину.
– Мамо, з дочкою я сама впораюся. А ти візьми, будь ласка, на себе побут: готування, прання, збирання, – попросила Христина. – Я приїхала допомогти тобі з дитиною, а не твій бардак розгрібати, – обурилася мати. – Ти дитину збери, я з нею гуляти піду. Хрістіну, що завзято дотримується чистоти у своєму будинку, слова матері обра зили. По-перше, ще до народження дитини вони з чоловіком провели ремонт у квартирі, а потім зробили генеральне прибирання. Вилизали все до блиску. І потім, користуючись тим, що спокійна дівчинка, матуся регулярно підтримувала чистоту.
Так що ні про який бардак мови і бути не могло. По-друге, якщо приїхала допомагати, то допомагай у тому, в чому просять. А чи не диктуй умови. Не хотіла допомагати – нема за що було приїжджати. По-третє, допомога з дитиною Христині потрібна лише у питанні годування груддю. А такого досвіду мати не має. Вона сама Христину годувала штучним кормом. Все це, докладно, за пунктами і висловила Крістіна матері. На що та обра зилася. – Ну якщо тобі моя допомога не потрібна, тоді я поїду додому! – сказала мама. – Хочеш поїхати, їдь. Ніхто тебе не тримає. Але все ж таки вважаю, що ти не маєш рації, – відповіла Хрістіна.