У мене був великий будинок, який я свого часу записала на дочку. Є у мене ще й син, який, однак, нічого у мене не просив: поїхав вчитися в місто, там і залишився. Став працювати, знімати квартиру. Що стосується дочки, то вона вийшла заміж і привела чоловіка під наш дах. Більш того, дочка поставила мені умову, що буде допомагати мені по дому тільки в тому випадку, якщо я перепишу його на неї. Так і зробила – тільки потай від сина. Донька з чоловіком тим часом стали господарювати, зробили ремонт, поставили новий паркан. Через якийсь час зять вирішив поїхати закордон на заробітки.
Гроші висилав щомісяця. Незабаром дочка з онуком вирішили до нього перебратися, але мали вони і подальшу мету – переїзд до Канади на ПМЖ. Отже, повертатися на батьківщину вони не планували. Отже, я залишилася одна у великому будинку. Коли мені в перший же місяць стали приходити величезні рахунки за комуналки, я просто не знала, що робити. Я подзвонила дочці, а вона роздратовано сказала, що перед від’їздом все оплатила. Щодо найближчої зими вона попередила мене, щоб я економила, адже грошей вони поки не заробляють, і нічим допомогти мені не зможуть.
Довго думала, як вчинити в цій ситуації, коли несподівано подзвонив син і сказав, що заїде на вихідних. Приїхав, розповів, що купив неподалік однушку, але жити там поки не збирається. Тому і запропонував мені на час переїхати туди, щоб і квартира не простоювала, та й комуналки не капали кожен місяць. Я була така щаслива, що всього за один вечір зібрала всі свої речі, а вранці син допоміг все відвезти на квартиру. Коли дочка дізналася про наше рішення, то подзвонила мені і стала скандалити з приводу того, що не можна так кидати величезний будинок на зиму – все ж потріскається і зіпсуватися. Але мені якось все одно: раніше потрібно було їй про це думати.