У нас була квартира, яку ми здавали бідній родині, але оренди не брали. А невдовзі, коли в нас почалися фінансові труднощі, ми вирішили поговорити з ними

ПОЛЕЗНОЕ

Ми з чоловіком та двома дітьми живемо у двокімнатній квартирі у столиці. 7 років тому я отримала у спадок від бабусі однокімнатну. Ми із чоловіком вирішили не продавати житло, а здавати його в оренду. Тоді я сиділа в декреті, і Данило працював один. Гроші від оренди нас пристойно рятували. За ці роки я знайшла підробіток, недалеко від будинку, і ця чудова нагода дозволила мені заробити ще трохи, водночас не запускаючи виховання дітей. Довгий час квартиру у нас винаймала молода дівчина, яка, з одного боку, чудово заробляла, з іншого – тримала квартиру в повному порядку.

Але нещодавно вона вирішила поїхати. Через ситуацію, що склалася, ми вирішили впустити до нас в однушку знайому сім’ю з двома дітьми. Грошей з них не брали, вони лише оплачували комунальні послуги. Все начебто було нормально, але кілька тижнів тому чоловіка звільнили з роботи. Більше того, останнім часом у нього почалися проблеми зі здоров’ям, тому про нове місце роботи замислюватися поки що не можемо. Зараз у нас така ситуація: працюю лише я, батьки допомагають продуктами зі свого городу.

Але мама почала натякати мені, що настав час поговорити з тією родиною. Зараз у всіх ситуація важка, але й нам зараз важко не менше. Цілком можливо, що мама права. Я можу, звичайно, запропонувати сім’ї залишитись, але щоб вони вже платили. З іншого боку, якщо вони не зможуть платити, я змушена їх виселити. Ми й так їм допомогли стільки, скільки могли. Сподіваюся, вони з розумінням до всього поставляться і не обра жатимуться.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *