Я працюю таксистом. Часом трапляються балакучі пасажири, які розповідають той чи інший випадок зі свого життя. А одного разу я сам потрапив в історію з однією клієнткою

Справа була взимку, у будєнь день, годині до п’ятнадцятої. Приїхав на виклик. У машину, на переднє сидіння, сіла гарна молода жінка. Одягнена як ділова жінка, зовнішність, як у моделі. Сумна, мовчки дивилася собі на коліна. Назвала адресу – їхати півгодини, на інший кінець столиці. Хвилин за п’ять сама почала розмову. Як вона розповіла, живе із хлопцем. За місяць збиралися зіграти весілля. Сьогодні вона повернулася додому з роботи раніше, і застала того з іншою. В ліжkу! Розвернулась і вийшла геть. Той кинувся за нею, намагався зупинити, але вона вибігла надвір і викликала таксі.

Тепер я її везу до себе додому. Я підтримав розмову, сказав, що той, хто зра джує таку красуню, та ще напередодні весілля, не вартий переживань. І не тільки красуні, судячи з її одягу, вона бізнес-вумен. Дівчина посміхнулася і підтвердила мої припущення, у неї свій бізнес. А хлопець робітник на заводі. – Він у вас нормальний? – я був дуже здивований. – Таким щастям ризикувати, це ж яким неадекватним треба бути? Коротше, коли я її довіз ми вже весело, по-дружньому балакали. Анна запросила мене до себе. Я прийняв запрошення.

Ми посиділи за пляшкою червоненького, потім вона помс тилася своєму нареченому зі мною. Мс тила години три – “з почуттям, з толком, з розстановкою”. На прощання сказала: – Дякую. Це було чудово. Ти підняв мені настрій. Але навряд чи це колись повторитися… Я все ж таки зателефонував їй через пару тижнів. – Мій коханий повернувся до мене. До весілля готуємось… Я, звичайно, не рев нував. Я просто не можу зрозуміти, як така дівчина могла пробачити зра ду? Чи задовольнилася тим, що помс тилася?

Leave a Comment