Ми з моїм чоловіком прожили у шлюбі 9 років. У нас є дочка, яка на момент цієї історії ходила в перший клас. Не дотягли ми все-таки до 10. Наш шлюб я можу назвати скоріше щасливим, адже до певного моменту у нас все було чудово. Одного вечора ми сиділи з ним на кухні, їли борщ і тоді я зрозуміла, що більше не хочу жити з цією людиною під одним дахом. Ви не повірите, але всьому провиною його безглузда борода. В один момент у чоловіка з’явився якийсь тік: він захотів собі бороду.
Не щетину, а саме бо роду. Не знаю, криза середнього віку або що, але ця ідея мені з самого початку не сподобалася. Він почав мазати обличчя якимись кремами, читати статті про це, і вже через два тижні мій чоловік виглядав, як один з моїх професорів з інституту. Ох, як він мені не подобався… Я йому не раз говорила, що борода йому не йде, але що поробиш, раз він так вирішив… я була безсила що-небудь змінити.
Ах, так, борщ… Чоловік їв супчик так, що у мене блювотний рефлекс прокидався, так що я встала з-за столу і навіть доїдати не стала. Я розповім, а ви уявіть картину: чоловік їсть суп, жирний бульйон стікає по його бороді, повертаючись знову в миску. Видовище не для людей зі слабкими нервами! Перед сном чоловік захотів мене поцілувати, але я відвернулася. Незабаром я і взагалі подала на розлучення. І з чого все почалося. З його чортової бороди!