У мене є родичі, такі надокучливі, які кожен рік до мене в гості ходять. Це брат батька зі своєю дружиною і 11-річним сином. Я живу в місті одна, тому вони систематично щороку на початку червня приїжджають до мене. В цьому році ми з моїм хлопцем провели кінець травня і початок червня в теплих краях. Я вже подумала, що відкрутилася від родичів. Ага, як би не так! Ах, так, потрібно зупинитися на цьому моменті: хлопець у мене з’явився 8 місяців тому, так що про його існування родичі не знали. Ну, а що, можу собі дозволити, мені 22. Істоти вони, звичайно, моментами нудні, але в побуті досить корисні. Так от, повернемося до теми. Родичі, як відчували: на початку липня цього року вирішили порадувати мене своїм візитом. Я відкриваю двері, а за мною Федько, хлопець мій преться.
– Ого, Катька, мужика в будинок привела? А мама в курсі? А ну-ка, подзвоню – дізнаємося, — сказала тітка Таня з порога. Мама, взагалі-то, знайома з Федьком. Вона живе в іншому місті, але ми з Федьком вже були у неї. Вона стрибала від щастя, коли я сказала, що у мене з’явився хлопець. – Ой, тьоть Тань, не дзвоніть будь ласка, – я відчула нерозуміючий погляд Феді на собі і підморгнула йому, – мама ні про що не знає… – Так, не варто нікому дзвонити, – втрутився Федір, – у мене дуже серйозні наміри. Ось тільки розлучуся скоро з дружиною і відразу Катьку заміж покличу. – Що? Ти одружений? – у тітки очі на лоб полізли. – Уявляєте, дружина Федора загуляла з трьома дітьми і збирається народжувати від четвертого коханця. Ми хочемо позбавити її батьківських прав над дітьми Феді і забрати їх до себе після розлу чення.
– Гаразд, ви відчувайте себе, як вдома, а я збігаю в магазин, – сказав Федя, – вам пінного чи білого? – Чого? – дядько прошепотів мені свої побоювання, а я відповіла. – Так, він з цих. У нього цих порошків о-го-го! До речі, сьогодні ввечері до нас його друзі приїдуть. Може, залишитеся? Разом посидимо… – Його друзі… такі ж? – з острахом запитала тітка. – Так, звичайно, вони ж з однієї тусовки… – знаєте, я жодним словом не збрехала – Федя фармацевт, його друзі в основному теж студенти медичного. Після цієї зустрічі я своїх родичів більше не бачила. Ось так ось!