Алла і Таня дружили зі шкільної лави. Після школи їх шляхи-доріжки трохи розійшлися. Алла вступила в педагогічний ВУЗ, а Таня на фінансовий факультет університету. Проте дівчата знаходили час, щоб разом проводити дозвілля. Після університету Таня влаштувалася працювати в банк, у відділ кредитів. Там вона познайомилася з Артуром, який прийшов оформляти кредит на покупку машини. Стали зустрічатися. Таня втратила голову від кохання. Але її мамі хлопець дочки не подобався. Тому що пішов від дружини з дитиною. Ну і що, що платив аліменти. Кинув одну, кине і іншу. Але переконати доньку розлу читися з Артуром мати не змогла.
Алла теж висловлювала невдоволення. Мовляв, кинула мене одну і бігаєш на побачення. Тоді Таня стала брати подругу на свої побачення… В той день відзначали день народження Тані. Мама з донькою все приготували, і батьки поїхали на дачу. Свято пройшло весело. Були запрошені друзі і подруги Тані, ну і само собою Артур. Після завершення урочистостей, коли гості пішли, вони залишилися втрьох: іменинниця, Алла і Артур. Подруга допомагала Тані прибратися в квартирі. Потім разом з Артуром, пішли курити на балкон. Коли вони повернулися, Таня побачила на комірі Артура сліди від помади Алли.
Вона тут же прогнала обох. Проnлакала всю ніч… Два роки ні про Артура, ні про Аллу не було чутно. Таня з працею, але забула зра дника, а потім зустріла іншого і вийшла за нього заміж. Одного разу їй зателефонувала Алла і запропонувала стати хрещеною для їх з Артуром дочки. Таня б з радістю послала обох, але згадала слова бабусі – від хреста не можна відмовлятися. Таня виконала свої обов’язки при хрещенні, потім відвідувала хрещеницю на свята, приносила подарунки, але зі зрадниками намагалася особливо не спілкуватися. Хоча, буваючи в їх будинку зрозуміла, що чоловік гуляє від Алли. “Заслужила” – подумала Таня. Артур спробував позалицятися і до Тані, але та лише розсміялася йому в обличчя.