Олексію було вже майже 50 років, а він так і не одружився. Всі друзі обзавелися сім’ями, народили дітей, у деяких скоро й онуки будуть, а в Олексія були інші плани. Його мати завжди наставляла і казала, що спочатку потрібно отримати докторську ступінь, а потім вже про сім’ю думати. Мати відганяла від Альоші всіх пристойних дівчат, так він і не зустрічався ні з ким, або просто не розповідав про них мамі. Але ось настав важливий день, у Олексія з’явилася цікава знайома, яку він хотів представити мамі. -Синку, ти в обід дзвониш, щось сталося? Ти добре поїв? -Так, мам, я поїв. Я швидко хочу тобі дещо сказати.
-Швидко сказати? Ти що, поспішаєш? Значить і їв теж швидко, у тебе так їжа не перетравиться, що вони тебе так на роботі сильно завантажують. -Мамо, все в мене нормально на роботі. Я хотів приїхати до тебе ввечері, але не один. Я прийду з дівчиною. -Що? Якою ще дівчиною? Хто вона? Олексій розповів про Марго, вона працювала з ним в одному офісі, на 5 років молодша за нього. Один раз була заміжня, народила доньку, яка зараз ходить в школу. Сама Марго працює секретаркою, у неї середня освіта.
-А живе вона з ким зараз? -Ну як, з ким? Одна, звичайно ж, доросла ж жінка. -Ну і що? Тобі поки не виповнилося 45 ти ж не виїжджав з моєї квартири, і правильно робив, краще б у мене залишався жити. А ця Марго, я так розумію, не найблагородніша. -Мамо, не починай раніше часу шукати у неї мінуси, вона чудова людина. Така висока блондинка, з глибокими блакитними очима. -Висока? Кошмар, а ти ж низький, це на скільки безглуздо ви будете виглядати разом. Після розмови з матір’ю у Олексія пропало всяке бажання знайомити її з Марго.