Для мене знайомства в Інтернеті були в новинку. Там люди деякий час переписуються і відразу ж ходять на побачення. Я не знала, як піти на такий ризик і йти кудись з незнайомцем. Але вийшло так, що один хлопець мені дуже сильно сподобався. Ми кожен день базікали по телефону, говорили про все – фільми, книги, дитинство. Загалом, вийшло так, що я зробила перший крок, запросила його на побачення і при першій же зустрічі закохалася в нього. Два місяці відносин здавалися мені казкою, поки одного разу ми сильно не посва рилися.
Справа була так: хлопець познайомив мене зі своїми товаришами, а я відмовилася представити його своїм подругам. Він закотив справжній сkандал, зви нуватив мене, що я його соро млюся, не люблю. Насправді, я відмінно знала своїх подруг: вони базікають про все і про всіх. Мені просто не хотілося, щоб моє особисте життя стало новим об’єктом їх обговорень. Коханий не зрозумів це і пішов, зачинивши дверима. Кілька днів він не відповідав на мої дзвінки, а потім приїхав з букетом троянд, попросив вибачення. Я не змогла стримати сльози: кохана людина зрадила мені з незнайомою дівчиною в той вечір, коли ми посва рилися.
У той момент я його ненавиділа, хотіла виставити за двері, але раптом він встав на одне коліно, дістав кільце і запропонував вийти за нього. Я була настільки здивована, що не змогла нічого сказати. І здається, хлопець прийняв моє мовчання за “так”. Мені довелося пояснити, як важко пробачити зра ду, що мені потрібен час подумати. Але … днями він запросив мене в їх заміський будинок, щоб поговорити в нормальній обстановці. З’ясувалося, що він просто хотів познайомити мене з батьками і представив як свою наречену. Не знаю, що відповісти. Я його люблю і хочу пробачити, але змінив одного разу, змінить і вдруге. Варто погодитися?