Вийшло так, що останні кілька місяців я не працюю, постійно сиджу вдома, хоча наполегливо шукаю підходящу вакансію. На минулій роботі я чимало заробляла, але потрапила під скорочення. Через звільнення нам з чоловіком ледве вистачає на життя, але що можна вдіяти: в наш час важко знайти роботу, ще й за фахом. Чоловік за весь цей час не зви нувачував мене в наших труднощах, але ось його мати не проти зайвий раз втрутитися в наше з чоловіком особисте життя. І без цього вона мене ніколи недолюблювала, а після того, як я залишилася без роботи і всі витрати сім’ї лягли на плечі чоловіка, сkандалів від свекрухи вистачає.
Мало не кожен день вона то дзвонить, то приїжджає-дізнатися, чи не знайшла я собі роботу. Коли я в сотий раз пояснюю, що потрібен час, зараз важко знайти роботу, вона закочує очі і шкодує свого сина (бідний хлопчик, працює заради цієї). Нещодавно свекруха приїхала до нас «з хорошими новинами»: в магазині одягу біля їхнього будинку вільна вакансія продавщиці. Вона порадила мені йти туди, але навіщо ж я тоді вчилася на юриста ? Їй цього не зрозуміти. Коротше.
Кілька днів тому чоловік повідомив, що йому запропонували другу роботу. Робота була не важкою – всього кілька годин на тиждень, але зарплата б компенсувала всі незручності. Я порадила йому погодитися. Коли про це дізналася свекруха, влаштувала справжній скандал, почала кричати на мене, що змушую сина працювати, потім кричала на сина, нібито той слухається дружину. Коли свекруха зрозуміла, що ніхто не звертає уваги на її істериkи, поставила чоловіка перед вибором: «Або я, або робота». Що нам залишається робити?