Таке, напевно, рідко з ким трапляється, але ось зі мною сталося. Я закохалася в брата свого чоловіка. Мені одночасно соро мно і не соро мно. Не знаю навіть, як вчинити. Вийшла я заміж, коли мені було 22. Прожили з чоловіком майже 8 років. За цей час у нас були і непорозуміння, і приємні моменти. Але вийшло так, що нещодавно я зрозуміла, що люблю я не свого чоловіка, а його брата. Рідного брата! В останні роки у мене в голові часто крутилася думка, що мій чоловік – не та людина, з яким я хочу прожити все життя. Про блема в тому, що у нас зовсім різні інтереси.
Він дуже любить грати в комп’ютерні ігри, може цілими днями займатися тільки цим. У перші два роки я навіть грала разом з ним, сиділа поруч. Але потім це все почало діяти мені на нер ви. Інший випадок-це щось поламане в будинку. Мій чоловік зовсім не розбирається в цьому, швидше зламає, ніж полагодить те, що зламалося. У таких випадках на допомогу завжди приходив його брат. Він все може полагодити без єдиного питання. Та й через те, що був він дуже розумним, освіченим і цікавим, можна було на будь-яку тему з ним поговорити.
При кожній нашій розмові я ніби опиняюся в зовсім іншому світі, де є тільки він і я. Він дуже сильно надихає мене, завдяки йому я хочу бути кращою версією себе. Він мотивує мене, дає стимул, щоб у мене з’явилося бажання вчитися чомусь абсолютно новому. По-моєму, він помічає, що у мене є приязнь до нього. Мій чоловік цього не підозрює, та й ніколи не здогадається. Я от не знаю, як бути, розлу чення хочу, але не впевнена, що мій дівер, якого я люблю більше всіх, прийме мене. Добре тільки, що дітей у нас з чоловіком немає. Нічого тримати не буде.