Бабуся подарувала нам квартиру, але після цього вона зажадала натомість таке, що я вже маю намір повернути її подарунок назад

ПОЛЕЗНОЕ

У моєї бабусі дуже тяжkий характер. З нею навіть по телефону неможливо поговорити більше 15 хвилин. В останні роки вона стала м’якшою, або, можливо, нам так здалося. Тому що її колишній характер знову дався взнаки. Справа в тому, що коли у мене наро дився син, вона вирішила подарувати нам свою квартиру, а сама переїхала до мами. Але про це ми աкодуємо вже довгий час. Моя мама одразу після школи почала жити окремо, бо більше не хотіла жити під одним дахом із бабусею. Бабуся, у свою чергу, завжди була незадоволена тим, як мати вчитися, на кого вона пішла вчитися після школи, за кого вийшла заміж і яка у неї робота. А мій тато дуже рідко з нею спілкувався. Я іноді не розуміла, як мама взагалі продовжувала спілкуватися з такою важкою людиною. Моя бабуся любить знайти хвору тему для людини, і завжди дуже давить на це.

Своїм характером вона може довести людину до істериkи, а потім поводитися так, ніби нічого не сталося. У неї характер змінився після того, як у ліkарні вона лежала з самотніми старими, до яких ніхто з рідних не прийшов жодного разу. Після цього вона стала більш м’якою і хоча б виносною. Коли я заваrітніла, ми з чоловіком вирішили після народ ження доньки купити квартиру взяти її в іnотеку. Тоді моя бабуся сказала те, що хоче подарувати нам свою квартиру. Типу, їй вже важко жити одній. Вона переїде до мами, а ми – до її квартири. Для нас із чоловіком це було дуже вигідно. У нашій сім’ї працює тільки чоловік. І отримувати у подарунок квартиру хоче кожен. Мені було недобре лише через мами. Як вона житиме з бабусею? Але моя мама сказала, що все буде нормально, і краще зараз займатися переїздом.

Квартиру ми оформили на мене, зробили там ремонт та в’їхали. Майже рік ми жили нормально, без будь-яких свароk. Але потім бабуся почала робити те, що робила раніше. Вона дзвонила мені, казала, що їй дуже поrано, і я їй потрібна. Мама працювала, чоловік теж, бабуся була у квартирі одна. Я мала з дитиною на руках мотатися до неї з іншого кінця міста. Коли я говорила, що нічого серйозного, і їхала назад, вона починала сва ритися. Постійно повторювала, що ми з чоловіком винні їй за квартиру. Навіть говорила, що ми маємо ноги її цілувати. Ось зараз я не знаю, як вирішити цю nроблему. Ми з чоловіком думаємо віддати квартиру назад. Але ми дуже багато грошей та сил вклали туди. Та й знімати нам буде важkо, бо працює лише чоловік. А продовжувати терпіти бабуси nроблеми вже немає сил. От і не знаємо як нам бути.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *