Моєму синові п’ять років. Коли він наро дився, ми ледве зводили кінці з кінцями. Але зараз у нас все добре. Коли синові виповнилося три роки, я його віддала в дитячий сад. Я вибрала приватний дитячий сад, який зарекомендував себе в колі наших знайомих, друзів та інших батьків по сусідству. Дитячий садок був дійсно хорошим: молоді вихователі, нова і зручна будівля з барвистими стінами, хорошими меблями, повністю обладнані класи – спортивна кімната, художня майстерня. Всередині будівлі завжди тепло і не було запаху їжі (що характерно для звичайних дитячих садків). Директор дитячого садка сказала, що виховательки дуже уважні, кожна дитина знаходиться під суво рим наrлядом. Мій син ходив в дитсадок із задоволенням, він завів там нових друзів.
Іноді сва рилися, але дуже швидко мирилися. Одним весняним вечором, коли я прийшла забрати сина, по дорозі додому він мені розповів, що вихователька ви лаяла його і вда рила по голові. Тремтіння пробігло по моєму тілу. Я обняла сина і поспішила додому. Вирішила з’ясувати, що сталося. Вранці я пішла до директора і розповіла їй про те, що трапилося. Вона покликала виховательку, яка розповіла, що мій син вдарив іншу дитину і розбив його пластмасову машину. Ось за це його і відчитали. Вихователька сказала, що не била мого сина, але я не повірила. На наступний день мій син сказав, що у садочку його не годували, поставили в кут.
Я вирішила, що моя дитина більше не піде в цей дитячий сад і розірвала договір з цією установою. Ми грали, гуляли, ходили по магазинах, все було дуже приємно. Але потім сталося щось, що відкрило мені очі на те, що відбувається. Я була на кухні, а син грав у своїй кімнаті. Раптом я почула гучний, шум. Я поспішила в кімнату – і ось, що побачила: мій син стрибає на місці, а по підлозі розкидані осколки пластмасової іграшки. Побачивши мене, він взяв іншого пластмасового робота і розбив його. Він став шукати іншу іграшку, але я поклала її на полицю і строго відчитала сина за поrану поведінку. Увечері, коли чоловік прийшов додому, син сказав йому, що я розбила його іграшки і вдарила його по голові. Я не могла повірити своїм вухам.