Мій чоловік їсть так, що з ним на перший внесок іnотеки можна накопичити лише до 60-ти. Я вирішила взяти ситуацію у свої руки

Ми вже 6-й рік живемо у орендованій квартирі. За гроші, витрачені на це, можна було купити 2-поверховий палац, але ми з чоловіком не звертали на це питання належної уваги. Нещодавно я прийняла залізобетонне рішення – економитиму доти, доки не накопичу на перший внесок. Я сіла порахувати скільки грошей і в яких відсотках ми витрачаємо на сфери нашого життя. Усі мої калькуляції показали, що найбільше грошей ми витрачаємо на їжу. Грубо кажучи, більшу частину своєї роботи ми змиваємо в уні таз.

Я ж сама все готувала – вирішила перейти на здоровий спосіб життя, адже до цього ми вживали нездорову їжу, а їх можна замінити на більш дешеву та якісну їжу. Щодня я купувала лише потроху: свіжі овочі, фрукти, куряче філе для смаку, ягоди. Я намагалася знайти все за акцією, щоб і на цьому моменті заощадити. З цього всього я щодня вигадувала нові рецепти, щоб було економно, ситно, смачно та корисно. В інтернеті чимало блогів про здорове харчування. Загалом мене вся ця тема сильно затягнула.

Якось чоловік повернувся з роботи з повними пакетами делікатесів – червона ікра, форель, яловичина для стейка, всякі дорогі солодощі. – Я з твоїми стравами до іnотеки не доживу. Годувати чоловіка треба, а не катувати “здоровим харчуванням”. – Коли буде у нас свій дім і нормальний дохід, тоді й подумаю чим чоловіка годувати. Будеш сkаржитися – сам готуватимеш. Ми тоді добряче посва рилися. Я вважаю, що зовсім необов’язково спускати гроші в уні таз, щоби вважати їжу ситним. Тим більше, що мої блюда подобалися всім, крім чоловіка.

Leave a Comment