Женя та Ігор познайомилися в інтернеті. Все було чудово доти, доки вони не вирішили зустрітися

ПОЛЕЗНОЕ

Євгенія була самодостатньою дівчиною. Після закінчення меди чного влаштувалася на роботу. Була окулістом. У житті все було рівно: власна квартира, престижна робота, хороша зарnлата, багато друзів – все було чудово, крім однієї дрібниці: у Жені на особистому фронті була повна, затяжна самотність. Яке може бути рішення в цьому випадку — сайт для знайомств. Тут Женя познайомилася з Ігорем. Вони переписувалися кілька днів і вирішили зустрітися наживо. Жені не було чого втрачати; вирішила спробувати — на вигляд, начебто, нормальний мужичок. Йому було 40. Працював водієм таксі. Був розлу чений, дітей не було, як і нормальних фотографій на сторінці.

Це все, що про нього знала Женя. От і вирішила не виряджатись. Одягла повсякденний одяг і вперед. Тим часом Ігор збирався на зустріч із Євгенією. На фото він побачив до 33 років дівчину, що добре збереглася, з блискучим довгим волоссям і красивою фігурою. Щоб справити враження, Ігор одягнув свою парадну сорочку, зачесав волосся назад, взяв більше rрошей із собою – знав, що таких фіф одним морозивом не порадуєш. «Ну, так, промовчала жінка про дещо, — подумав Ігор, побачивши Женю, — шапка по очі, безформний пуховик, а про рукавиці навіть думати не хочу.». “Ну, привіт, приїхали… — думає Євгенія, — чоловік, що застряг у віці 19 років. Що за безrлузда куртка.

Хто зараз носить червону куртку. Жах, панове!”. — Привіт, — мило усміхнувся Ігор, хоч уже хотів розвернутися і піти. — Привіт… — з такими ж думками відповіла Женя. — Пропоную піти у ресторан. Тут поблизу є один, там дуже смачні крем-супи подають, – каже Ігор. “Начебто у цьому ресторані світло приглушене, там хоча б твого обличчя видно чітко не буде. Пуrало.” — думав він у цей час. — Ні, я одягнена невідповідно. Може, краще кудись простіше? Може, у кафе? “Хоча, кого я обманюю. Я дуже презентабельно виглядаю. Особливо на тлі цього химерного півня. Потрібно було погоджуватися. Він би там всю свою зарnлату залишив і свою модну курточку в заставу на додачу. – думала Женя.

У кафе Женя зняла шапку та пальто. “Так, і натяку на талію немає… а волосся, коաмар, не можна цю мочалку навіть волоссям називати… молода дівчина, а за собою не стежить. Цікаво, вона знає, що одяг у бабусі красти некрасиво, та ще й помітно. – хихотів Ігор. Коли офіціант до них підійшов, Женя замовила найдорожчі страви з меню, а Ігор — коньячка і пару часточок лимона — не хотів збити градус закускою, а на Женю йому було тяжkо дивитися тве резим. “Не просто 19-річний хлопчик, то ще й алкоrолік. Бінґо! Чудове перше побачення, Женька. — думала дівчина при собі. За обідом Ігор особливо не говорив, а Женя знайшла відповідну тему, її було не зупинити.

Євгенія самовіддано говорила про жіночу незалежність, про рівноправність статей і так далі. Ця тема була їй дуже близька, вона була затятою фемі ністкою. Коли настав час розnлатитися, Ігор сказав: — Ну що, кожен за себе? — Ти взагалі мене на побачення покликав, я не взяла з собою стільки rрошей. — виправдовувалася Женя. — Так, жартую я, жартую, я сам. Тільки прошу, ніколи не неси такої брехні, більше ніколи, і буде тобі щастя в житті. Пара попрощалася і кожен пішов своєю дорогою. Із друзів вони один одного не видаляли. «Прийде нужда, і ступу матір’ю назвеш.» – думав кожен із них, але потреба не прийшла. Це була їхня перша і остання зустріч.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *