Він годував і розва жав її, чекаючи у відповідь ласки і любові, але вона відмо вила йому

ПОЛЕЗНОЕ

Валера був ще тим баб ником. Він любив дівчат яскравих і розкутих, але на дні народ ження друга йому сподобалася Рита. Вона випадково його штовхнула. — Вибачте, я не хотіла. — Нічого, до речі, я Валера. — Рита. Він був зачарований її очима. На секунду він зловив себе на думці: “Невже мені могла сподобається така скромна і неяскрава дівчина». Але в Риті і справді було щось особливе. — Не хочете потанцювати? — запросив Валера на повільний танець Риту. — Ні, дякую. Я вже збираюся йти. Мені тут зовсім не подобається.

Подруга покликала за компанію і kинула мене одну. — Давайте я вас проводжу. Може обміняємося контактами. Рита дала йому свій Instagram, після цього вони стали кожен день листуватися, а потім і говорити по відеозв’язку. Риті сильно подобався Валера. Він постійно запрошував її на побачення, але вона не могла піти. Їй потрібно було готуватися до захисту диплома. Вони вирішили, що відразу після захисту підуть гуляти. День захисту настав, Рита відмінно впоралася і була готова зустрітися з Валерою. Він заїхав за нею.

У молодих людей в планах було поїхати в парк, але в останню хвилину Валера вирішив змінити напрямок і повіз Риту в дорогий ресторан. Дівчині було некомфортно, ресторан їй не сподобався. Валера багато розповідав про себе і роботу. Він намагався справити хороше враження на неї. Риті було нудно, вона чекала іншого. Дівчина думала, що Валера романтичний хлопець, а він був всього лише таким як усі. Найбільше її збентежило, що він запропонував їй поїхати в нічний клуб. Так як дівчина йому говорила, що такі місця вона не відвідує.

Рита попросила його відвезти її додому. Валера засму тився, став переконувати її, але отримав відмову. Вони їхали додому в гробовій тиші. Коли Рита була вже біля свого під’їзду, то вона попрощалася з Валерою і вийшла з машини. Він вийшов за нею і перегородив шлях. — Може поїдемо до мене. Поп’ємо чай, подивимося фільм раз клуби ти не любиш. — передоложить Валера. — Ні, може наступного разу. Валер, спасибі за день, але мені вже треба додому. — Ти така ж, як і всі. Мерkантильна хижачка. Поїла на мої rроші, розважилася і тікаєш. Я розраховував на більше, сподіваюся, ти розумієш, про що я говорю. Рита дивилася на нього і нічого не могла сказати. Вона була засму чена. Вона відіткнула його і побігла додому. Того ж вечора вона відправила Валері частину rрошей, які він витратив у ресторані.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *