Чоловік блаrав тещу залишитись з ними ще трохи, але дружина була не рада появі мами. Слова мудрої жінки розділили життя Аліни на «до» та «після»

ПОЛЕЗНОЕ

— Ганно Олексіївно, врятуйте наші душі. Ми з вашими онуками rолодуємо. Вже бачити ці овочі та зелень не можемо. Ви повинні, ні, ви повинні приїхати до нас. Прошу, не кидайте нас віч-на-віч з Алішею, ми більше не витримуємо. – говорив Кирило тещі. — Кирило, ви й так збираєтесь до мене на канікули. Як я поясню Аліні свою раптову появу у вашому домі? А свою роботу на городі я куди подіну? — Так, треба щось придумати, а то вона заnідозрить мене і точно одним брокколі почнемо харчуватися. — Гаразд, — каже теща, — слухай, Кирюша, я, схоже, знайшла рішення. Зробимо так: я попрошу Сашка стежити за городом, а я приїду до вас. Тільки ти нічого не знаєш, Алінці ні слова! – придумала теща. Кирило мало не стрибав на вокзалі від щастя, коли побачив Ганну Олексіївну.

Того ж не сказати було про Аліну. Дівчина була незадоволена приїздом матері. Побачивши тещу вперше, Кирило зляkався. Ганна Олексіївна на вигляд суво ра жінка, але зазнавши її ближче, Кирило зрозумів, що вона жінка з величезним сер цем, де поміститься весь світ і всі люди в ньому. Мами Кирила не ста ло, коли йому було 11, а його батько пізніше одружився з іншою і забив на сина. Кирило полюбив тещу, як свою матір. А те, що вона його завжди захищала перед донькою, робило її ще дорожчою для Кирила. — Алін, що за хаос та безладдя? Ну діти вже в садок ходять. Ти не можеш відвести годинку на день на прибирання? – одразу починалися nретензії до доньки. — Мамо, все лежить на своїх місцях, нічого не чіпай. Я знаю, де лежить, це не ха ос. – виправдовувалася Аліна. — Так, дівчинко моя, мабуть, справжній ха ос — у тебе на кухні. Ось скажи мені, чому ти годуєш своїх чоловіків одними овочами?

Те, що ти вирішила перекваліфікуватися на вегетаріанки, ще не означає, що можна позбавляти моїх онуків та твого чоловіка людської їжі. Ах, так, до речі, я давно не їла рибки. Кирюша, ти маєш вирішити це питання. — На раз-два, Ганно Олексіївно. Увечері все буде. Коли приходила теща, Кирило вигравав час, щоб займатися улюбленою справою — рибалкою. Він часто їздив на рибалку із тестем. Це було їх спільним улюбленим заняттям. А Аліна тим часом закипала. Мама робила їй зауваження, не встигнувши ще увійти до квартири. Це дуже драту вало дівчину. Ще кілька днів Кирило купався у розкоші, але його щастя тривало недовго. Смачному аромату борщу зі сметаною або пиріжків із сиром настав кінець: Ганна Олексіївна повертається до себе. Тільки дружина Кирила, тобто дочка Ганни Олексіївна, була на сьомому небі від щастя. — Дякувати Боrу, вона пішла. Я вже подумала, вона не збирається нікуди.

Як же це мене дістало: це не так, то не так… Ти ж любиш мої овочеві страви, чи не так? — Ні, відверто відповів Кирило, — я їх терnіти не можу. Далі вони їхали з вокзалу у тиші. За кілька днів Аліна зателефонувала мамі, щоб дізнатися, чому і як вона це робить. – Тут немає нічого незвичайного. Свого чоловіка треба балувати, бо залишишся ні з чим до ста рості. Он скільки у мене розлу чених подруг. А твій батько, дивись, який брутальний, здоровий. Це чомусь, тому що я про нього дбаю. Я не сюсюкаюся з ним, але даю волю його чоловічим дрібним слабкостям на кшталт риболовлі, карт і так далі. Від такого життя жоден чоловік не втече. А ви, пані нового покоління, зовсім наї вні, нічого далі за свій нос не помічаєте. Після цієї розмови сімейне життя пари різко змінилося. Можливо, Аліна усвідомила всю глибину сказаних мамою слів.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *