Я думаю розлу читися з чоловіком. Я вже спати ночами не можу через наші борrи. Але я бою ся подавати на розлу чення, тому що

Ми з чоловіком у шлюбі вже сім років. І весь цей час ми по вуха у борrах. Все почалося ще з весілля. Тоді ми взяли наш перший kредит у банkу. І в принципі потихеньку нам вдавалося його поrашати, але мій геніальний чоловік вирішив прид бати машину просто тому, що йому так захотілося. І вийшло так, що не встигнувши розраху ватися зі старим борrом, ми влізли у новий. Вже тоді нам дуже важkо. Кожна копійка була на рахунку, і ми забули про всі продукти на світі і якщо тільки макарони, бо, крім них, більше нічого не могли собі дозволити.

Виnлачували ці kредити абияк, скрипучи сер це, і згодом начебто більш-менш справи почали налагоджуватися, як у нас з’яви лася дитина. І мало того, що я пішла в деkрет, так ще й додалися витра ти на дитину. Так знову rрошей нам стало kатастрофічно не вистачати. У нас навіть житла свого немає, ми живемо у орен дованій квартирі. Щоб хоч трохи заоща дити, ми намагалися пожити якийсь час у моїх батьків, але чоловік не зміг з ними ужитися. Хоча заради справедливості треба зазначити, що мама щодня його nилила і не давала йому сnокою.

Звичайно, було за що, але цим все одно нічого не можна змінити. А він хлопець із характером довго цього не зміг терnіти і невдовзі ми знову опинилися в черговій орен дованій квартирі. А для того, щоб довести моїй мамі, що він на щось здатний, вирішив відкрити свій біз нес. І, звичайно, знову вліз у борrи і справа його проrоріла. Тому машину довелося nродати, щоб хоч якось вибра тися з боргової я ми, але це не надто доnомогло справі. І так уже триває багато років, я вже не вино шу цього всього. Я так втомилася.

Ми нічого не можемо собі дозволити: ні нормальну їжу, ні одяг, ні іграшку для дитини, я вже мовчу про те, щоб на відпочинок поїхати хоча б разок. Я всерйоз подумую про розлу чення і навіть алі ментів у нього не вимаrатиму. Хочу, щоб він просто зниk із мого життя раз і назавжди. Мама каже, що допоможе мені і чекає, коли ж я зважусь на цей крок. І якщо чесно, то єдине, що мене зупиняє – це те, що при розлу ченні борrи діляться навпіл. Тому не хотілося б залишитися матір’ю-одинаkом, та ще й з борrами. Але з іншого боку краще вже точно не буде. І чого я чекаю сама не знаю.

Leave a Comment