Ми з чоловіком одружені вже дев’ять ять років, раніше рік зустрічалися. І вже тоді я знала про його божевільну колиաню дружину, але не підозрювала, на що вона здатна. Ви не повірите, але з чоловіком мені дуже пощастило-можна сказати, що він є ідеальним чоловіком. Мені по дому допомагає, дуже непогано заро бляє і всі гроші приносити у будинок, дітей дуже любити і навіть із мамою моєю він у чудовиських стосунках. До речі, забула згадати, що у нас троє дітей, і він жодного разу не поскаржився ні на що і дуже допомагає мені з ними.
І якби не ця його помилка молодості, то ні до чого було б причепитися. Справа в тому, що, як Ви вже зрозуміли, він був до мене одружений. То справді був ранній, необду маній і дуже імпульсивний вчинок. Їхні стосунки зійшли нанівець ще до того, як він зустрів мене. Коли ми з ним познайомилися, він вже був у розлу ченні. То була ініці атива його колиաньої дружини. Вона щодня влаштовувала йому скандали, доводила його своїми істориками і врешті-решт сама ж потім кинула його в надії знайти собі багатство.
Від першого шлюбу чоловік має сіна, і навіть він не вино сить свою власну матір. Нещодавно бід на дитина не витримала і попросила у батька переїхати до нас. Я не була проти, тому що він чудовий вихований хлопчик, а його мати я чудово знаю, тож можу його зрозуміти. Дитина не пам’ятає, щоб його мама з нею ласкаво розмовляла та цікавилася як у нього справи. Смороду разом з його бабкою діста вали його своїми закидами та істориками. Зараз він із ними навіть не підтримує зв’язок, тому що не хоче мати з ними нічого спільного, каже, що почувається як на відпочинку.
А до того вони доставили його допитами про батька. Мовляв, як він і чи не збирається розлу чатися? Але одного зрозуміти не можу, навіщо в це залучати двадцятирічної дитини. Коли дружина мого чоловіка завжди поливала мого чоловіка бру будинок, але два роки тому що змінилося, мабуть, вона так і не змогла знайти собі олігарха і вирішила повернути чоловіка. Спочатку просто робила йому натяки і це було цілком терпимо, але зараз це перетворилося на якийсь жа х.
Вона ночує у нас на сходах, всіляко намагалася зустрітися з ним і освідчується йому у коханні. Це вже стало нестерпним. Ми не знаємо, що нам робити. Тихо було тільки один місяць, коли вона довела себе до нер вового зри ву і лежала в лікарні. Не хочеться позбав ляти її батьківських nрав і домагатися забо рони, щоб більше не мала права до нас підходити, але вона все-таки мати, і ми не можеш так вчинити з нею та з дитиною. А що б ви порадили робити у подібній ситуації?