Олег примчав додому з величезним букетом троянд, щоб відсвяткувати 70-річчя своєї матері. Він дуже любив маму, адже вона виховала його сама. Коли він був дитиною і одного разу запитав свою маму про свого батька, Наталія Степанівна розповіла йому вигадану історію про те, що його батько був героєм, який заrинув у морі. Минали роки, Олег став успішним ліkарем, але залишався неодруженим, живучи зі своєю матір’ю в красивій сучасній квартирі. І ось нещодавно Наталія Степанівна здивувала Олега новиною про те, що в них будуть гості на святкуванні дня народження.
На свій подив, він побачив свого батька, який покинув їх, коли він був дитиною. Олег був сповнений неприязні до цього чоловіка, який згадав про них лише тоді, коли у нього виникли проблеми зі здоров’ям. Він вийшов з квартири і сів на лаву на подвір’ї, відчуваючи злість та лють. Пізніше мама теж вийшла на вулицю, присіла поряд з ним і розповіла, що його батько – стара, слабка людина, яка зараз живе в гаражі. Олег був незворушний і відмовився мати з ним будь-яку справу. Мати намагалася пояснити ситуацію, але Олег не хотів слухати.
Через деякий час Олег найняв нову колегу, Олесю, яка йому когось нагадала, але він не міг згадати – кого саме. Олеся була пульмонологом, яка нещодавно переїхала до міста разом із своїм чоловіком. Якось мати Олесі подзвонила їй, сказавши, що бабуся нездужає, а в їхньому маленькому містечку не залишилося фахівця. Олеся відчувала занепокоєння та невпевненість у тому, до кого звернутися по допомогу. Олег зауважив, що щось не так, відвів її до себе до кабінету, де вона пояснила ситуацію. Наступного дня Олег оглянув бабусю Олесі та запропонував лікувати її у лікарні.
Коли Олег зустрів у палаті матір Олесі, Діану, зрозумів, що вона була тією самою дівчиною, з якою він познайомився 25 років тому, довго зустрічався – але зрештою так і не передзвонив. Діана теж упізнала його, але нічого не сказала. -Ти мене не пам’ятаєш – сказав Олег, трохи прийшовши до тями. -Пам’ятаю. Але все минуле. -Вибач за те, що було. Я вчинив підло і некрасиво. -Все в порядку. Я не тримаю на тебе зла. Олег зрозумів, що Олеся могла бути його дочкою, але вирішив не говорити їй про це. Пізніше того ж дня Олег пішов шукати свого батька по гаражах, знайшов і забрав його з собою додому. Старий плакав і вибачався перед ним, але Олег чудово знав, що кожному є за що вибачатися.