Максим з блиском в очах, але боязко запросив Алісу піти з ним на спектакль. Дівчина йому подобалася, але була на кілька років старша. Вона не звертала на парубка належної уваги, всіляко крутила їм. Їй більше подобалися заможні чоловіки та тусовки клубами. А Максим був освіченим, начитаним хлопцем, навчався чудово, займався спортом. Але він все-таки сподівався, що колись Аліса його покохає. Так тривало довгих п’ять років. Вона приймала від нього подарунки, квіти, просила допомоги, коли поруч ніколи не було, але ніколи не відповідала взаємністю.
Рожеві окуляри потріскалися у день її весілля. Заміж вона виходила за багатого хлопця з багатої сім’ї. Тоді йому допомогла практика та закінчення університету, а після нього чекала престижна робота. Хороша зарплата та прекрасна дівчина чекали на нього в найближчому майбутньому. З цією прекрасною дівчиною на ім’я Ангеліна вони мешкали разом. І тут дівчина порушила перебіг його думок, нагадавши, що ввечері сестра Максима запросила їх у гості. Неохоче, він погодився. Відчував, що запросили їх неспроста.
Як тільки вони зайшли додому, мати потягла Ангеліну на кухню, залишивши Максима з сестрою. Та щось квапливо завела його до своєї кімнати і зачинила за собою двері. Максим здивовано озирнувся і побачив Алісу. Вона змінилася на гірший бік: подорослішала, стала штучнішою. Дівчина почала підходити все ближче і ближче, намагаючись зачарувати Максима. Він тільки засміявся від її безглуздого стану, відчинив двері, взяв Ангеліну за руку і мовчки вийшов. Тільки вона йому потрібна, і ніхто більше. Вона була його янголом і справжнім коханням, а решта залишилася в минулому.