Влад, закінчивши політехнічний інститут у столиці, повернувся до рідного міста. Влаштувався працювати на завод. Через місяць на нього насіла рідня, мовляв, пора розсудитись, тобто одружуватися. Хто б, де не зустрічав його, всі йому говорили про це. А батько сказав: – Ти у столиці не наrулявся? Треба сказати, що Влад вже місяць зустрічався із колишньою однокласницею Мариною. Та ще в дев’ятому класі пішла зі школи вчитися у музичне училище. Нині працювала викладачем гри на фортепіано у музичній школі. Влад пам’ятав її спокійною, врівноваженою дівчинкою. А тут виявилася така пристрасна дама. Ось Влад і вирішив взяти її за дружину. Кохання не було.
Була фізіологія та повага, що залишилася ще зі шкільної лави. “Стерпиться – злюбиться”, – думав Влад. Та тільки не стерпілося і не злюбилося. За сім місяців у них народився син. “Недоношений”, – сказала Марина, а чоловік їй повірив. Далі Влад зрозумів, що спокій та врівноваженість дружини залишилися у школі, а зараз вона стала справжнєю сте рвою. Тому розлу чився, через рік після одруження. Марина не давала колишньому зустрічатися із сином. Так як вони з Владом жили в сусідніх будинках, то і на вулицю сина не випускала, щоб Влад ненароком не зустрічався з дитиною.
Крім того, вона вже всіх у бухгалтерії заводу дістала, перевіряючи, чи всю зарплату чоловіка показують. Чи правильно нараховують аліменти? Влада дістали вибрики колишньої, і він зажадав через су д підтвердити його батьківство тестом. Тест дав негативний результат. Та й Марина визнала, що дитина не Влада. Суд, звісно, звільнив хлопця від виплати алі ментів. Більше того, Влад знову подав до су ду на Марину з вимогою повернути виплачені раніше суми. І тут кульмінація історії – Марина влаштувала сkандал директору своєї музичної школи для того, щоб той повернув суму, затребувану Владом. Чому директору? Адже від нього вона наrуляла сина…