Принади ситуації, коли в сім’ї по-різному ставляться до дітей, я повністю відчула на собі з семи років. Саме тоді народився мій брат і мама чомусь вирішила, що я повинна повністю розділяти відповідальність за нього. Чим старше ставав брат, тим більше на мене звалювалося відповідальності. Коли йому виповнилося сім, я стала відкрито чинити опір. Зрештою на мене турботу про молодшого брата звалили, саме коли мені було сім років. Чому ж тепер до нього таке ставлення, ніби він все ще немовля. Треба сказати, що тато цілком мене підтримував, але мама була непохитна. “Хлопчики взагалі пізно дорослішають” – був її незмінний аргумент. Ну звичайно, як він міг подорослішати, якщо поруч була вічно тремтяча над ним мама. Він і сам собі чаю не наливав, щоб ненароком не обnектися, і хліба собі сам нарізати не наважувався, щоб не дай бог, не порі затися.
Магазин, в якому ми найчастіше скуплялися, був буквально в двох кроках від будинку, навіть вулицю переходити не треба було. Але навіть туди Санечка один сходити не міг. Мама боя лася, що він заблукає, чи що? На щастя, незабаром я вступила до інституту в іншому місті, і турбота про брата перестала бути моїм головним бо лем. Звичайно, і я, і тато намагалися все ж час від часу пояснити мамі, що своєю надмірною турботою вона тільки шкодить своєму улюбленцю, але все марно. Я навіть починаю думати, що мама може була не так вже й не права, вважаючи, що її хлопчикові потрібна особлива увага. Адже, якби він не був інфантильним, повинен же він був в якийсь момент спробувати вирватися з-під материнської опіки. З Санеб нічого такого не було.
Більш того він навіть упевнений, що має право очікувати від своєї дружини такої ж турботи, до якої звик в батьківському домі. Перша дружина терпіла це диво природи три роки. Але навіть народження сина, анітрохи не вплинуло на характер мого братика. Він не вважав, що повинен допомагати дружині по догляду з дитиною. Він обурювався, коли дружина замість того, щоб зустрічати господаря з гарячою вечерею, поспішала «сплавити» на нього немовля. “Що за дикість!”- підтримувала його мама. Двох маленьких дітей для дружини брата виявилося забагато, і вона розлу чилася з ним. З сім’ї тільки я підтримую зв’язок з невісткою і рада, що малюк її навіть в дворічному віці намагається проявляти характер. Улюблений його вираз «я сам». А брат з тих пір одружився ще два рази і обидва рази дружини вважали за краще повернути його мамі. Бо юся, що життя його нічому не вчить і страшно уявити, що ж з ним буде, коли мами не ста не.