Коли ми з чоловіком тільки почали зустрічатися, він не особливо поспішав знайомити мене з батьками, і тільки потім я зрозуміла причину. Ми зустрілися рік, а зі своєю свекрухою я познайомилася в РАГСі. Батьки мої теж приїхали, одяглися святково, але не дуже пишно; свекруха моя була в халаті, а свекор в якомусь старому светрі. Мене це, звичайно ж, зачепило, і я не очікувала такого ставлення до мене.
Через місяць після початку спільного життя чоловік мій почав говорити, що його мамі багато чого не подобається, наприклад, коли я ставлю посуд в раковину після того, як помию, як я забираюся і ще багато чого. Я все це слухала, думала, мовляв, нічого страաного, буду робити так, як звикла робити, адже живемо ми окремо. Одного разу сталося так, що чоловік мій отруївся їжею, яку я приготувала; свекруха відразу ж приїхала до нас, заявила, що я готувати не вмію, і взагалі з мене господиня не дуже. Коли я сиділа з чоловіком, помітила, що вона перемиває посуд, яку я вже перемила.
Потім вона влила курячий бульйон, приготований мною, помила курку і знову приготувала. Я сказала, що мені все це взагалі не подобається. На що мій чоловік спокійно відповів, що мені потрібно просто не звертати на неї уваги. Після цього випадку вона щодня до нас приходила, заважала робити мені свою роботу. Одного разу я просто не витримала, зібрала речі і сказала, що не збираюся жити за вказівками його мами. – Якщо тобі хочеться зберегти сім’ю, то ти повинна жити саме так. – Я відмовляюся жити за указками хворої жінки. Я подаю на розлу чення.