Бувають такі дні, коли твоє тіло залишається в реальності, в сьогоденні, а свідомість йде в минуле. Начебто, ти лежиш у своєму ліжку, а відчуваєш холодок того дня або дотику людей. Олена відкрила очі саме від такого почуття. Вона вже багато-багато разів поверталася в той час, адже тільки там вона була по-справжньому щаслива. Олена стояла на кухні, насолоджувалася ранковою кавою. У неї був вихідний, і вона планувала провести весь день, валяючись на дивані. Тут лунає дзвінок, це подруга, Зара: – Ти ж не спиш? Будь ласка, скажи, що ти не спиш ще. Збирайся, через годину я буду у тебе, поїдемо разом. – Поїдемо куди? – запитала Олена. – Зну щаєшся? У Льоші день народження він всіх запросив в ресторан. Олексій був колегою Олени.
Вони рідко перетиналися, так що його існування не сильно хвилю вало Олену. Цього року хлопець вирішив відсвяткувати свій день народження з колегами. Саме в цей день почався роман між Льошею і Оленою. Через два тижні Льоша купив їм квитки, і пара полетіла на відпочинок біля моря. Все було як у казці. Молоді були без розуму один від одного. Кожен їх погляд був наповнений любов’ю і ніжним трепетом. Через тиждень вони збиралися повертатися. Тим ранком Олена пішла в душ, а коли повернулася, виявила на своїй подушці маленьку коробочку. Льоша дивився на неї з єхидною посмішкою. Там було кільце. Побачивши подарунок, Олена не на жарт розхви лювалася. Вони були знайомі всього-то місяць, а він дарує їй кільце.
Ми не знаємо, що з нами станеться завтра, але я знаю, що завтра я буду любити тебе сильніше, ніж сьогодні. А також я знаю, що і ти любиш мене. Так навіщо витра чати час на з’ясування того, що і так всім зрозуміло? – відповів Олексій, коли Олена заговорила про час, — Олено, будь моєю дружиною. Олена погодилася. Вона подумала, що час від часу варто віддатися долі. Вона відчувала, що робить правильний вибір. На батьківщину закохані повернулися вже в іншому статусі. Жили разом, разом ходили на роботу, разом поверталися. По вихідних Олексій водив Олену в різні місця, а по буднях вони дивилися улюблені серіали і фільми, займалися своїми дрібними справами, але все робили разом. Вони не втрачали можливості проводити час разом.
Олена кожен день говорила, що вона найщасливіша і везуча людина в світі, але чи так це було? Одного разу, коли на вулиці була сильна злива, Олексій попросив залишитися Олену вдома, а сам вирішив з’їздити в магазин, за продуктами – Олена хотіла спекти пиріг. Через пару годин Олена почала хвилю ватися. Чоловік не відповідав на дзвінки. Він поїхав на машині і вже давно мав бути вдома. Далі Олена пам’ятала все, як у страաному сні. Дзвінок, незнайомий голос, найrірша новина: ава рія на швидкісній трасі, Олексія не вряту вали, вnізнання ті ла, черга за ті лом, nоховання. Далі-rірше: порожній будинок, порожній офіс, порожнє місто, порожнє сер це, всередині порожньо, порожньо скрізь. Олена до 27 вже відчувала себе ст арою і чекала, коли її заберуть до чоловіка.