Даші було 23, вона працювала офіціанткою в одному ресторані в Пітері. Взимку в Пітері, звичайно, казково, але дівчині хотілося сонечка і водички. У неї якраз були деякі rроші, які вона накопичила якраз для відпочинку взимку. Довго не думаючи, Дарина купила квиток в Домінікану туди і назад. В аеропорту мати Даші сказала, що вода має властивість виконувати найзаповітніші бажання. Вона порадила Даші спробувати. По приїзду на пляж Даша загадала “зустріти свою любов, щоб прям метелики в животі, і бути найщасливішою”.
Дівчина влаштувалася в ресторан під її готелем. Тут-то вона і знайшла своє “море”. Світло-блакитні очі Кирила затягнули Дашу, як вир – надовго і безповоротно. Молоді люди сподобалися один одному. Кирило подавав Даші знаки уваги, але йому потрібен був привід, щоб підійти до неї і зізнатися у всьому, що в ньому ви рує. Привід знайшовся сам. Весь персонал вирішив сходити в клуб-потанцювати. Кирило прийшов за Дашею до її номеру. Весь вечір вони не відходили один від одного ні на крок. Даші здавалося, що все життя вона чекала Кирила. Його очі не давали Даші дивитися на щось ще. Після цього Даша і Кирило весь день проводили разом: засипали і прокидалися разом, їли разом, разом гуляли після роботи.
Але всьому є кінець: контракт Кирила з рестораном закінчився, і він повернувся на батьківщину, а через 3 дні повернулася і Даша. Вона була дуже засму чена. Думала, для Кирила то було ніщо більше, ніж курортна інтрижка. Одного разу подруга Даші і адміністратор ресторану в Пітері, де вона працювала, підійшла до неї і сказала. – Даш, прозвучить дивно, але мені тут один хлопчина подзвонив; Кирило, якщо не помиляюся, запитав твій номер. У Даші перехопило подих. Невже її мрія і справді збувається. – Та не тур буйся ти так, побачивши обличчя Даші, додала подруга , — я йому не дала твій номер без твого дозволу. Через два дні Даша і Кирило вже ходили за руку вздовж набережної. Даша дивилася в небесно-блакитні очі Кирила і не могла повірити своєму щастю.