Мій син почав часто відвідувати мене після роботи, незважаючи на те, що в нього вже чотири роки своя сім’я – дружина і маленька дитина. Спочатку я була рада: після одруження він нечасто відвідував мене. Але незабаром я відчула недобре.«Чому ти так часто буваєш тут до пізнього вечора?» – нарешті запитала я його.Спочатку він ухилявся від відповіді, але зрештою зізнався, що його теща, яка живе з ними, створює напругу в будинку.
«Я думав, все буде добре, вона була зайнята роботою, коли ми побралися і жили в її квартирі, поки вона жила і працювала в іншому місті», – пояснив він, – «але після народження онука вона вийшла на пенсію і стала у все втручатися».
Він розповів, як його теща диктувала їм правила господарювання: забороняла сучасні дитячі товари, наполягала на застарілих методах догляду за дітьми і керувала їх повсякденним життям. Вона навіть контролювала, чим може користуватися її дочка, змушуючи її повертатися до старомодного одягу та ручного прання, що вимотувало її.
«Вона посилає мене до магазину за певними речами, змушуючи бігати магазинами, щоб знайти їх», – додав він.Останньою краплею стало те, що вона посварила його за те, що він шукає їжу у власному холодильнику, заявивши, що їсти треба всім разом і у певний час.Вислухавши це, я запропонувала:«Чому б вам обом не переїхати до мене? Ми звільнимо місце!».Але його дружина відмовилася, не бажаючи покидати свою матір.
Що ми можемо зробити, щоб зберегти сім’ю? Я почуваюся затиснутою в цій делікатній ситуації.