Донедавна мої будні та вихідні були досить одноманітними, але одне залишалося незмінним – крики та скандали з боку моїх сусідів навпроти. У той час, як інші сусіди звикли до них, я була єдиною людиною, хто піклувався про цю жінку і її дитину. Щоразу, коли її чоловік, Роман, доводив її до істерики, я йшла втручатися. Я знала, що він не давав Ганні грошей, і вони ледве зводили кінці з кінцями. Він навіть залишав собі гроші на дитину, які надходили від держави. Якби не мати Ганни,
яка переконала свою дочку переїхати до неї, я не знаю, як довго вона все це терпіла б. Якось ситуація загострилася остаточно. Ганна відповіла Роману голосно та грубо. Коли я виходила зі своєї квартири, то побачила, як Роман намагається затягнути Ганну назад. Я втрутилася, схопила Ганну і затягла її в свою квартиру, поки Роман був збентежений. Я замкнула двері і викликала поліцію. Романа затримали на кілька днів та винесли попередження. Але Ганна з дитиною встигли до цього
часу поїхати до її матері, згодом забрали всі свої речі з квартири чоловіка, подали на розлучення і поїхали з міста. Пізніше Роман був ув’язнений, але не за жорстоку поведінку по відношенню до дружини та дитини, а за звичайну крадіжку. Я сподіваюся, що в Ганни та її дитини зараз все добре, а моє життя тепер спокійне – без постійних криків та скандалів.