Ліна два роки тягла на своїх плечах усю сім’ю, доки не зрозуміла, що більше не хоче так жити. Тоді все змінилося. Ліні було трохи за тридцять, але вона виглядала набагато старшою і максимально змученою життям. Її реальність складалася з роботи, домашніх турбот та турботи про свою дитину. Чоловік роками сипав на неї солодкими обіцянками, що він зробить для неї все: подарує їй золоті гори, дістане перли з дна моря, тощо.
Однак це були порожні розмови. Після одруження він деякий час працював, потім звільнився, щоб, за його словами, знайти себе в цьому житті. Пошук себе зайняв дуже довгий час, оскільки він був прискіпливий
до різних пропозицій роботи. Ліні доводилося піклуватися про все, так як сім’я у всьому покладалася виключно на її зарплату. Єгор проводив більшу частину своїх днів вдома, граючи в комп’ютерні ігри або дивлячись телевізор, тоді як Ліна старанно працювала просто не в себе. Якось Ліна зрозуміла, що не хоче мати дітей від Єгора, і подала на розлучення після двох років шлюбу. Вона не хотіла провести своє життя працюючи як коняка. Адже їй потрібен був партнер – а не доросла дитина.