На третьому році подружнього життя Ліза та Борис очікували появи на світ своєї першої дитини. Ця новина була зустрінута скептично батьками Бориса, які сумнівалися у виборі їхнього сина. На жаль, радість молодих була недовгою. Під час обстеження у Лізи було виявлено серйозне захво рювання, яке потребує негайного лікування, несумісного з ваrітністю. Внаслідок цього молоді люди траrічно втра тили дитину.
Незважаючи на всі труднощі, Борис твердо стояв на боці дружини, навіть незважаючи на те, що його батьки наполягали на розлу ченні через ускладнення зі здоров’ям Лізи. Заява Бориса у тому, що він розірве відносини з батьками, якщо вони продовжать свої різкі висловлювання на адресу Лізи, викликало розкол у родині. Тим часом у матері Лізи, Олени Петрівни, була зовсім інша турбота – квартира, що дісталася Лізі у спадок від бабусі.
Побо юючись, що у разі подальшого погіршення здоров’я Лізи квартиру можна продати, вона тиснула на Лізу, щоб та передала нерухомість їй. Ліза, однак, відмовилася від примусу, заявивши, що може пожертвувати квартиру на благодійність. Зрештою, Ліза повністю одужала і знову заваrітніла. Тільки вона, Борис та сестра її бабусі, Іра, були в курсі цієї новини.
Коли Іра дізналася про тяжке становище Лізи, вона запропонувала всі свої заощадження, щоб допомогти Лізі та Борису. Бачачи їхню рішучість, жінка навіть продала свою квартиру, щоб фінансувати їхній бізнес. Іра переїхала до Лізи та Бориса і прожила з ними сім років. Вона була свідком зростання їхнього бізнесу та народження трьох правнуків. Ця історія стала свідченням того, які випробування підносить нам життя і як важливо серед усього цього оточувати себе лише правильними людьми.