Коли мій чоловік дізнався від лікаря стать нашої майбутньої дитини, він у люті поkинув ліkарню. Але найrірше, виявилося, було ще попереду.

Advertisements

Майже рік я намагалася заваrітніти, ми з чоловіком приймали спеціальні ліки та проходили обстеження. Мій чоловік, Олег, дуже хотів, щоб у нього народився син, бо в його сім’ї з покоління в покоління народжувалися лише хлопчики. Моя свекруха навіть принесла мені спеціальний чай, щоб “забезпечити” стать дитини. Але мені було байдуже, якої він буде статі: я просто молилася про те, щоб з’явилася дитина.

У міру розвитку ваrітності мій живіт швидко зростав, і мені здавалося, що я ношу близнюків, хоча лікар ще не міг підтвердити цього. Бажання Олега мати сина було добре відоме в клініці, і я навіть соромилася показуватись йому на очі. Зрештою, за кілька тижнів до терміну полоrів лікар підтвердив, що в мене буде дівчинка, що сильно обурило Олега. Він штовхнув кушетку в кабінеті лікаря і в люті пішов.

Advertisements

Коли я повернулася додому, він уже зібрав мої речі і відвіз їх до дому батьків, відмовляючись розмовляти зі мною. Через ст рес у мене почалися передчасні полоrи, і мама терміново відвезла мене до лікарні. Через кілька годин я народила здорових близнюків – хлопчика та дівчинку.

Олег повернувся, але цікавився лише нашим сином, не звертаючи уваги на доньку, і я зрозуміла, що не хочу більше жити з ним. Я подала на розлу чення. Мій чоловік тепер судиться зі мною за опіку над нашим сином, але я знаю, що жоден із дітей не житиме з ним. У них є любляча мати, дбайливі бабуся і дідусь, і у них все буде добре.

Advertisements