Однокурсники почали висміювати мене, коли побачили мій старий телефон. Наш професор помітив це та поставив усіх на місце.

Advertisements

Я навчаюсь на факультеті міжнародних відносин, і ми з батьками оплачуємо моє навчання. У вільний час я працюю офіціанткою, і моєї зарплати вистачає на проживання та життя. Я додаю решту грошей до суми, відведеної на мою освіту, і майже готова до випуску… На моєму курсі дуже мало дівчат з моєї батьківщини. Більшість моїх співвітчизників або залишилися вдома, щоб допомогти своїм сім’ям, або вступили до університетів ближче до нашого села. Тим не менш, я люблю свою спеціальність і сповнена рішучості далі вивчати її. Мої однокурсники, однак, дуже поверхові.

Вони відвідують заняття лише для того, щоб продемонструвати свій одяг та аксесуари. Якщо хтось отримує від батьків новий телефон, стає центром загальної уваги, поки хтось інший не отримає новий телефон. Наш викладач Віталій Сергійович – шановний професор у країні. Він у похилому віці, написав кілька книг на нашу тему. Він живе у власному будинку за містом. Якось він написав на дошці назву книги, яку порекомендував усім прочитати перед іспитом. Я сфотографувала назву, тому що в моїй ручці закінчилося чорнило.

Advertisements

Я користуюсь одним і тим же телефоном уже чотири роки; батьки купили його мені лише для того, щоб вони могли підтримувати зв’язок зі мною. Перед лекцією Віталія Сергійовича однокурсники запитали мене про книгу, і я показала фото на телефоні. Коли вони побачили мій телефон, то почали висміювати мене за те, що я навчаюсь у такому престижному університеті, маючи при собі застарілий телефон . Їхні слова завдали мені болю, і я заnлакала. Віталій Сергійович побачив, що я nлачу, і попросив мене вийти з аудиторії.

Він зачекав, поки я заспокоюся, і вислухав мене. Потім він сказав, що недалекі люди схильні судити про інших за зовнішністю. Він порадив мені нічого нікому не доводити, адже життя все розставить на свої місця. Ми повернулися до класу, і Віталій Сергійович дістав свій старий телефон та показав його класу. Він попросив студента, який сміявся з мене найбільше, пояснити, навіщо він це зробив. Студент не зміг дати зрозумілої відповіді, і Віталій Сергійович спокійно продовжив свою лекцію. Після цього випадку над моїм телефоном ніхто більше не сміявся.

Advertisements