Антоніна Василівна дивилася у вікно, милуючись чудовим зимовим краєвидом. Вона почувала себе умиротвореною та спокійною, поки її не відвідала її стара подруга Клава. Жінки працювали разом і колись були друзями сімей одна одної, але долі в них були колосально різними. Антоніна втратила сина, а дочка виросла та створила власну родину. Навпаки, Клава не мала дітей і часто відвідувала Антоніну, щоб відволіктися від своїх проблем. Якось Клава розповіла Антоніні про свою нову сусідку, яка привернула її увагу. Антоніна засміялася і піддражнила її за те, що та стежила за новенькою.
Все літо вони обговорювали її і час від часу говорили про дочку Антоніни та її сім’ю. Одного разу Антоніна пішла магазинами з дочкою та зятем. Вона була щаслива бути з ними, і похід магазинами підняв їй настрій. Вона повернулася додому та поділилася своїми покупками з Клавою. Вони поговорили за чаєм і обговорили святкове застілля. Раптом Клава сказала Антоніні, що бачила її дочку із сином своєї сусідки. Антоніна була вражена і не могла в це повірити. У її дочки була щаслива сім’я, і вона не могла уявити, щоб та зра джувала чоловіка.
Незабаром прийшла дочка Антоніни, і в них відбулася серйозна розмова. Дочка запевнила мати, що між нею та тим хлопцем немає нічого серйозного. Незрозуміло, які обороти набула б ця історія, якщо не візит Клави наступного дня. Наступного дня прийшла Клава і зізналася, що вигадала історію про доньку Антоніни. Вона заздрила щасливій родині подруги і хотіла завдати неприємностей. Антоніна пробачила Клаву і запропонувала забути про погане та радіти курортному сезону. Так дві подруги й урятували свою дружбу, яка, здавалося, була на межі краху.