Коли Христині було п’ять років, а братові – 2, їхні батьки розбіглися через те, що мати не перенесла той факт, що її чоловік залишився без роботи. Через роки, коли Христина була підлітком, вона відвідувала свого батька на день народження. В один рік батько дівчини помітив, що вона одягнена скромно, і запитав, чому мама не купила їй гарний одяг. Вони довго говорили, і того дня Христина дізналася, що насправді її батько постійно надсилає їй гроші, але мати залишає все собі і каже, що про дівчину піклується тільки її вітчим.
Зрештою Христина вирішила переїхати до батька, дізнавшись, що її мати ще й подала на аліменти, незважаючи на те, що її батько вже допомагав фінансово. Батько Христини перестав надсилати гроші і натомість купив усе необхідне для доньки, чого їй так довго не вистачало. Після закінчення інституту батько Христини купив їй квартиру, і дівчина вже працювала у його компанії.
Тим часом її брат, Андрій, тільки вступив до інституту, і мати вмовляла колишнього чоловіка купити і йому квартиру, і чоловікові нічого більше не залишалося, окрім як винайняти сину житло за свої гроші, хоч ніяк вони й не спілкувалися на той момент. Проте Андрій кинув навчання і зрештою витратив гроші даремно, через що батько перестав його підтримувати та відправляти гроші.
Батька молодих людей не стало через рік, і Андрій отримав у спадок їхню стару квартиру, яку він згодом продав, не залишивши мамі нічого. Тоді саме Христина допомогла мамі купити нову квартиру за гроші, залишені їй батьком. Зараз у Христини є сім’я та діти, але з мамою та братом вона особливо не спілкується.