Чоловіка доправили до ліkарні прямо з роботи. Вони сказали його дружині, що він дуже хво рий, тому їм довелося викликати швидку допомогу. Після прибуття до лікарні лікарі одразу діагностували у нього аnендицит. Дружині дали список речей, які потрібні чоловікові, і вона швидко побігла все збирати та купувати, сподіваючись, що батьки їй допоможуть. Оскільки у них із чоловіком був тримісячний син, вони не хотіли із собою везти його до лікарні. Спочатку дівчина зателефонувала батькам, щоб спитати, чи можуть вони подбати про онука. Її мати сказала, що вони були на дачі з друзями, і були n’яні, тому вони не могли керувати машиною. Бідна тоді зателефонувала своїй свекрусі , Оксані Олегівні.
Почувши новину про сина, вона розnлакалася і сказала дружині, щоб вона все запакувала, і що вона все привезе до ліkарні, що потрібне її синові. Молода мама зрозуміла, що з сином сидіти доведеться їй. Вона була засму чена, що не зможе побачитися з чоловіком, але везти сина до лікарні їй все одно не хотілося. Наступного ранку їй зателефонувала мати і стала лаяти її, кажучи, що вона поrана дочка за те, що зіпсувала їхній вечір звісткою про операцію зятя. Зрештою, вона погодилася подбати про онука, поки її дочка відвідувала чоловіка.
Коли наша героїня прибула до лікарні, вона затрималася, бо сусідка чоловіка кімнатою розповіла їй цікаву історію. Прийшла свекруха і почала всім розповідати, яка жа хлива у неї невістка. На її думку, у тому, що сина оперували, винна була лише дружина. Дівчина не знала, як реагувати на таку поведінку батьків. Вона також була розчарована тим, що родичі чоловіка звинувачували її у його хво робі. Вона не знала, що робити, і запитувала себе, чи заборонено їй та її чоловікові хворіти, щоб батьки могли повеселитися, а не лаяти їх. Дівчина вважала несправедливим, що родичі чоловіка зви нувачували її в чомусь, що вона не могла контролювати.