Я був свідком унікальної весільної урочистості, на якій сталося щось несподіване. Степан та Іра одружилися. Вони були глибоко закохані і не являли життя один без одного. Вінчання відбулося в місцевій церкві, яка являла собою витвір мистецтва. Після церемонії ми прибули до ресторану, де ведучий розпочав торжество. Степан та Іра виступили зі своїми промовами, і Степан, стримуючи сльо зи, висловлював гостям свою подяку. Потім прийшла черга Іри, і вона почала: «Хочу подякувати всім за те, що прийшли на наше весілля. Але є дещо, що я маю сказати. Я люблю одного чоловіка більше, ніж Степана».
Всі були здивовані, зокрема й сам Степан, який дивився на дружину з недовірою. Іра продовжила: «Сергію, будь ласка, підійди до мене.». Тоді мати Іри вивела на сцену чотирирічного хлопчика. Він був сином Степана від попереднього шлюбу, і Іра сказала: «Сонечко, я тебе дуже люблю. І, пам’ятаєш, ти просив мене бути твоєю мамою? Сергійко кивнув, дивлячись на неї широко розплющеними очима. “Тоді почекай,” – Іра простягла йому папірець, – “цей документ підтверджує, що я тепер офіційно твоя мама!”.
Сергійко глянув на шматок паперу, потім на Іру, потім знову на папірець. Він був переповнений емоціями і кинувся обіймати свою новоспечену маму, кричачи: – Я теж люблю тебе, мамо! Це був зворушливий момент, і всі почали пити та піднімати тости за цю чарівну родину. Сергій відмовлявся відходити від батьків до кінця вечора, і, хоч він був ще маленьким, розумів, що нарешті у нього з’явилася мати, яка любила його всім серцем.