Життя у кожного протікає по-різному. У когось воно сповнене щастя, любові, удачі, у когось повне несподіванок, а у когось нудне, повсякденне. Все залежить від людини. Як розпорядишся своєю долею, таке в тебе буде життя, – так думала Рита, залишившись сама. Вона розлу чилася з чоловіком Андрієм, з яким прожила двадцять сім років, і навіть не підозрювала, що він їй зра джує. Рита, приємна у всіх відносинах жінка, добра, симпатична, господарська, гарна мама та дружина. Єдине, вона не стежила за зовнішнім виглядом. Рита не зациклювалася на цьому, нехай буде як є. Головне, щоб вона почувала себе комфортно.
Чоловік їй давно зра джував, а вона ні сном, ні духом навіть припустити такого не могла. Вона вірила своєму чоловікові, бо зовсім не було до чого причепитися. Як завжди, вечорами після роботи вдома допомагав дружині, навіть іноді посуд мив, до сина разом їхали у гості. Онука кохав. Трохи охолонув до дружини. Андрію було п’ятдесят два, їй сорок дев’ять. У відрядження він часто їздив. Щоправда, останнім часом частіше, приблизно тричі на місяць на два-три дні. Але дружина звикла до його відряджень.
Днями зустріла однокласницю Ольгу, добродушна та життєрадісна. Вона і зараз така, не втратила за життя свого позитиву, незважаючи на її складне сімейне життя. Чотири рази одружувалася тільки офіційно, і рівно через два роки розлу чилася. Що це було? Вона сама не може пояснити. І зараз вона самотня, заміж більше не хоче. Жодної нормальної людини вона не зустріла, тому зараз живе сама для себе, любить саму себе. Незважаючи на вік, Рита подала на розлу чення. Вона до кінця не вірила, що чоловік був такою nідлою людиною.