Іван був на кухні і готував вечерю, коли відчинилися вхідні двері. Знову Іра була не одна. Знову з нею її подруга, яка Івану зовсім не подобалася. Вона завжди поrано ставилася до Івана, хоча він ніколи не допускав поганого звернення до неї. Іра зраділа, побачивши, що Іван приготував вечерю. Але це він робив майже щодня. А ось її на кухні він давно не бачив. Вони одразу ж сіли повечеряти. Цілу вечерю подруги говорили між собою, а на Івана взагалі ніхто уваги не звертав. Поївши, вони відразу пішли у вітальню, навіть не подумавши, що можна прибрати зі столу і помити посуд. Це теж довелося робити Івану. Іван усе прибрав, помив, пішов у спальню з ноутбуком, все чекав, що подруга Іри нарешті піде, але щось вона не поспішала.
До нього підійшла Іра і попросила дозволу, щоб Світлана пожила з ними тиждень, поки зарплату не отримає і не винайме собі квартиру. Іван пошкодував дівчину, адже вона щойно розлу чилася з хлопцем і дозволив. А Іра ще й сказала, що їй потрібно поступитися спальнею, бо Світлана дуже соромиться Івана. Іван уже пошкодував, що погодився на це. Але вирішив, що тиждень він витримає. І з цього дня почалося справжнє пекло для нього. Іван працював неподалік будинку, тому приходив додому раніше за Іру. Він готував вечерю до її приходу, а тепер і для Свєти також. Це дівчат ніяк не напружувало. Продукти також купував він. А дівчата тільки їли і йшли до вітальні побалакати. А Івана якось ігнорували.
Приходило до того, що він приходив додому, а продуктів не було. А його ніхто й не попереджав, щоби він купив щось. А вони самі, звісно, ніколи нічого не купували. А Світлана навіть заявила, що вона гостя, і за нею повинні доглядати. Так минуло три тижні, а Світлана і не збиралася йти. Іру відправили у відрядження на два дні. Іван додому повертатися не хотів, тож поїв у кафе і затримався там допізна. Світлана одразу накинулася на нього з порога, тому що він, бачите, не приготував для гості вечерю. Вона зателефонувала, поскаржилася Ірі, а Іван узяв і вигнав Світлану з дому. А ще зібрав речі Іри і поклав у коридорі, щоби виставити і її теж. Адже добре подумавши, він зрозумів, що Іра весь рік просто використовувала його. Вона звичайно істерила, хотіла потрапити до будинку, але Іван був твердий у своєму рішенні. За кілька тижнів Іван зітхнув з полегшенням. Він усвідомив, що без неї йому краще живеться. “Отже, це було не кохання!” – подумав він.