-Як же добре, що ти приїхала! Я так скучила! – проголосила Ліда, коли онука переступила поріг будинку. Вона за руку тримала якогось чоловіка. -А це в тебе хто? Друг якийсь? -Бабусю, знайомся, це Вадим, мій хлопець. Ліда придивилася і помітила, що чоловік значно старший за онуку. У принципі, бабусю це не збентежило. Її чоловік теж був значно старшим. І що? Прожили разом щасливо стільки років та дітей виховали!
-Ну заходьте тоді, стіл вже накритий! Я твоїх улюблених пиріжків напекла! За столом Ліла почала розпитувати закоханих про історію їхнього знайомства. -А коли на внучці моїй одружуватися збираєшся? – прямо запитала жінка. Питання трохи збентежило Вадима. -Подивимось як вийде. Жінка спохмурніла, а Вадим почав запевняти, що наміри в нього більш ніж серйозні.
Перед виходом, коли Катя пішла в кімнату переодягнутися, Ліда пригрозила Вадиму пальцем. -Ти дивись у мене, моя сестра років 8 чекала пропозиції від кавалера, а він все тягнув і так її й не зробив. Найкращі роки свого життя даремно витратила! Якщо ти так з моєю внучкою вчиниш, не пробачу. Вадим голосно ковтнув і квапливо кивнув. А за півроку справді зіграли весілля.