Слава після закінчення школи вступив до коледжу. Після цього його наче підмінили. Він став дуже дратівливим, але нам із батьком нічого не розповідав. Ми думали, що він зв’язався з поганою компанією, але й не підозрювали, що він просто закохався. Якось він підійшов до нас із чоловіком і повідомив, що у нього є дівчина, і вона переїде до нас жити. Чоловік сказав, що ми хотіли б з нею спочатку познайомитися, а вже потім він запросив би її з нами жити. Хоча у сімнадцять років жити разом зарано. А він одразу роздратовано встав і почав кричати, що так і знав, що ми йому не дозволимо цього.
А він уже дорослий, і її вік не має значення. Нас ці слова насторожили. Виявилося, що дівчині його тридцять років. Яке кохання може бути у тридцятирічної до сімнадцятирічного юнака? Навіть його батько, який надто стриманий, не витримав і почав на нього kричати. Сказав йому, що коли він вважає себе дорослим, то нехай заробляє на життя сам і винаймає собі квартиру. А туди і дівчину навести зможе. Мені чоловік заборонив втручатися, бо був упевнений, що він незабаром повернеться. Вони з цією дівчиною винайняли квартиру і прожили разом місяць. Ми із чоловіком навіть за навчання не платили.
Він мені заборонив давати синові гроші. Хоч це було непросто, але я дотримувалася його поради. А потім він повернувся додому та зізнався, що жити з дівчиною дуже важко. Вона за ним забиратись і готувати не хотіла, а сам він до цього не звик. Все сприймав як належне. А вчитися і одночасно заробляти у нього не виходило. Без диплома на нормальну роботу не брали. Потім він зрозумів, що з цією дівчиною має різні інтереси, тому й вирішив розійтися з нею. Чоловік був у всьому правий. А я рада, що так усе закінчилося. Ці стосунки для нього стали добрим уроком на майбутнє.