Нещодавно не ста ло матері моєї свекрухи. Та вже давно хво ріла, і свекруха, звикла до думки про швидку її сме рть, переконала стареньку подарувати свою квартиру своєму синові по дарчій. Двокімнатна квартира у хорошому районі міста, на першому поверсі. Поруч супермаркет та зупинка. Чудовий варіант для тих, хто займається нерухомістю. Можна відкрити магазин чи салон краси. Стільки бізнесменів приходило до неї та вмовляло продати їм квартиру. Для бізнесу це справді ідеальний варіант. Але свекруха їм відмовляла. Коли ми дізналися про такий подарунок від свекрухи, ми не могли стримати своєї радості. Ми вже давно жили з дочкою на орендованій квартирі і мріяли про власне житло. А тут двокімнатна квартира, за яку не треба платити.
Соромно сказати, але речі ми почали пакувати ще з моменту, коли бабуся потрапила до ліkарні. Втім, це було її бажання залишити квартиру онукові. Скоро на зміну моєї радості прийшло обурення та розпач . У документах свекруха переписала квартиру лише на мого чоловіка. Ні я, ні дочка, отже, не мали жодних прав на це житло. Найцікавіше, що це було вписано у документах як обов’язкова вимогу. Мені стало дуже неприємно. Ми прожили з її сином вісім років, я народила дочку, а для неї онука нічого не означає. Виходить, ми для свекрухи чужі люди. Жаль, адже я завжди чемно ставилася до мами свого чоловіка. І жодного разу не дала приводу сумніватися у своїй чесності та вірності.
Для мене вона була другою матір’ю. Я завжди радилася з нею. Навіть ім’я дочки ми обирали разом. А виявилось, вона мені не довіряє. Я ніяк не могла зібратися з думками, щоб поскаржитися чоловікові та поговорити з ним про це. І була люта, коли нарешті змогла пояснити йому причину свого невдоволення. Виявляється, чоловік знав про це від початку. Адже мама все йому сказала. – Зрозумій, мамі так спокійніше, – сказав чоловік. Після цього я не маю навіть найменшого бажання робити там ремонт разом із чоловіком. Немає прав – немає обов’язків. Не знаю що робити. Вони поводяться так, ніби я для них чужа. Це дуже неприємно. Не почуваюся часткою їхньої родини, а чоловікові більше не довіряю. Що йому варто вигнати мене надвір з дитиною? Я уявити не могла, що виникне така проблема.