Наталя нервово намотувала кола по маленькій кухні, зрідка кидаючи погляд на чайник, що закипав. Подруга терпляче стежила за нею. -Ну так ти скажеш мені нарешті, що в тебе трапилося чи вічно будеш так істерично ходити туди-сюди? -Ох, Олю, сил моїх більше немає, якщо не розповім – вибухну! Я впевнена, мій Антон мені зра джує! -Чому ти так вирішила? Він же порядний чоловік. -Він став приходити пізно з роботи і дивний якийсь. Ось учора навіть на півгодини замкнувся у ванній і телефоном розмовляв.
Подруга похитала головою. -Це все дивно звичайно, але ти з висновками не поспішай. Спершу треба хоч якісь докази знайти! Насамперед Наташа вирішила перевірити телефон чоловіка. Коли він пішов увечері митися, вона взяла телефон, перевірила всі контакти та повідомлення, але не знайшла нічого кримінального. Весь тиждень вона мучилася в сумнівах і здогадах, поки одного вечора до них не постукали.
За дверима виявився кур’єр. -Ви Наталія Петрівна Фроленко? -Ну так, а що? -На вашу адресу замовлена доставка посудомийки, підпишіться тут, будь ласка. -Мені здається, що ви помилилися. Кур’єр перевірив документи. -Ні, все правильно. Незабаром на її телефон надійшло повідомлення від чоловіка: «Я взяв додаткову роботу, щоб купити посудомийку тобі. Сподіваюся, сюрприз тобі сподобався. Тепер твої ніжні руки не псуватимуться через миючі засоби. Люблю тебе”.